Наш Телеграм канал https://t.me/molodostInUa

Просьбы о помощи

Воронецкий Антон
Просмотров: 3245
Воронецкий Антон, 1975 г.р., Хмельницкая обл.
Диагноз: энцефаломиелополирадикулоневрит с преимущественним поражением подкорковостволових структур

Новости от 20.11.15 г.

Вперше про допомогу сім'я Антона Воронецького звернулася до нас в серпні 2012 року. Завдяки допомозі небайдужих людей вдалося зібрати кошти, необхідні для лікування і Антон пішов на поправку, але зараз хвороба повернулася і прогресує. Ми знову звертаємося про допомогу.

Допомогти вижити так легко…

Лікарі Хмельницької обласної клінічної лікарні борються за життя 40-річного Антона Воронецького, який є родом з Полонщини (30500 Хмельницька область Полонський р-н с. Новоселиця вул. Дзержинського, 16/1). Хвороба, яку Антон поборов у 2012 році знову повернулася…

Десятого вересня 2015 року чоловік впав у кому і був госпіталізований у Полонську ЦРЛ. Діагноз лікарів – розсіяний енцефаломієліт, епісиндром, набряк головного мозку.

Через декілька днів Антон опритомнів, але його стан був досить важкий. 17 вересня хворого було перевезено до Хмельницької обласної лікарні. Тут він перебував з 17.09. по 30.09.2015р. Лікарі зробили все що могли, щоб покращити стан хворого,  але ж не встановивши точного діагнозу, хвороба не була вилікувана.

Воронецкий Антон

Чоловік звертався за консультацією до лікарів Хмельницького військового госпіталю і до професора у Вінницьку обласну психоневрологічну лікарню ім. академіка О.І. Ющенка про допомогу встановити діагноз і надати відповідне лікування.  Проте лікарі розводять руками і не можуть до кінця визначити діагноз хворого. Остання версія – енцефаломієліт невідомого походження. Стан здоров’я Антона критично погіршився (гостра затримка сечовиділення, судомні напади, коматозний стан), і на даний час він знову знаходиться в Хмельницькій обласній лікарні неврологічного відділення.

На лікування Антона Воронецького потрібно чимало коштів. Лише одна крапельниця обходиться більше тисячі гривень на добу. Ним наразі опіковується мама, Воронецька Лілія Броніславівна, яка є пенсіонеркою і живе разом з сином  лише на одну пенсію.

Ось так мати згадує про хворобу свого сина:

«Антон хворіє з 2012 року, коли хвороба досить сильно почала прогресувати, син лікувався в двох київських лікарнях, але хвороба не відступала. Лікарі довгий час не могли встановити діагноз, адже хвороба проявлялася новими симптомами. Лише в Київському інституті інфекційних хвороб встановили діагноз: «энцефаломиелополирадикулоневрит с преимущественним  поражением подкорковостволових структур» і допомогли сину стати на ноги. На довготривале лікування ми витратили всі заощадження, допомагали родичі, знайомі та просто небайдужі люди.

Після такої важкої хвороби сину потрібно було проходити щорічно курс лікування, але коштів на це у нас не було. Ніякі роботодавці на роботу його не брали з таким станом здоров’я, Антон був змішений переїхати жити до мене і ми змушені були жити на одну мою пенсію.

Зараз хвороба знову проявилася і стала прогресувати. Проявилися всі симптоми, які були на початку хвороби… і знову потрібні великі кошти на лікування, яких у нас немає. Ми дуже хотіли б потрапити  до Київського інституту інфекційних хвороб, адже там знають як вилікувати мого сина, але нам на це бракує коштів.

Щиро прошу Вас не відмовити в моєму проханні допомогти спасти сину життя. Він єдина моя ниточка, яка тримає мене на цьому світі. Наперед Вам дуже вдячна».

Ось номер рахунку картки Воронецького Антона:

5168 7572 6956 4896 ПАТ КБ «ПриватБанк»

Воронецкий Антон


Новости от 26.04.13 г.

Хотим поблагодарить всех, кто снова откликнулся и помог семье. На сегодня для Антона собрана достаточная сумма для продолжения лечения.
Еще раз благодарим всех за помощь! Просим молитв!


Новости от 30.03.13 г.

Благодарим всех, кто в трудную минуту откликнулся и помог Антону Воронецкому и его семье.

Пройдя курс лечения, Антон уже может немного ходить, он набрал вес, может уже сам за собой ухаживать. Это большой прогресс. Ведь еще летом Антон перестал ходить, самостоятельно кушать, отощал и превратился в старика. На сегодня врачи так и не смогли установить какой именно вирус его поразил, поэтому Антон принимает общевирусные препараты, которые ему помогают. Что бы закрепить улучшения и не дать шансу болезни перейти в наступление, Антону необходимо продолжить лечение.

За это время выросла маленькая доченька. Ей 3 годика. Папа уже может с ней гулять и подменять маму.

Живет семья у родственников. Свой дом продали, что бы оплачивать лечение. Антону поставили 3 группу инвалидности, но пенсию не выплачивают, потому что нет достаточного стажа официальной работы, но такой работы у Антона в селе не было. Приходилось жить с огорода, с домашнего хозяйства. До 3-х лет Оксана получала пособие на дочку, а сейчас эти выплаты прекратились. Работать она пока не может. На руках маленькая дочка и муж инвалид. У семьи нет средств просто на жизнь, не говоря уже о лечении своего кормильца. Просим помочь Антону стать на ноги, что бы содержать свою семью. У них надежда только на нашу помощь.


Новости от 29.09.12 г.

Благодарим за помощь, просьба пока закрыта!


Просьба о помощи от 28.08.12 г.

Сейчас на руках Оксаны двухлетний ребенок и муж, который за несколько месяцев стал инвалидом. Восемь месяцев назад врачи установили Антону диагноз: острый рассеянный энцефаломиелит с поражением черепно-мозговых нервов, аутоиммунный процесс.

Воронецкий Антон Воронецкий Антон

C этого момента жизнь у семьи Воронецких пошла по другим законам. Антон остался без работы, а Оксана вынуждена была продать свой дом в Житомире. Сейчас у нее ни дома, ни прописки, ни работы, а за несколько месяцев лечения ушли полученные от продажи дома деньги.

Живет Оксана с ребенком у сестры под Киевом и постоянно ездит к мужу в больницу. Антон по-прежнему в тяжелом состоянии. Врачи не могут установить точный диагноз. Впереди предстоит долгое лечение, а денег уже нет.

Свою историю Оксана рассказывает со слезами на глазах. Сейчас у нее есть надежда только на помощь людей, которым станет небезразлична судьба ее семьи.

Обращаемся к нашим читателям с просьбой о помощи!

Я, Воронецька Оксана, звертаюся по допомогу до небайдужих людей! Вісім місяців тому у моїй сім’ї сталося лихо. Захворів мій чоловік, Воронецький Антон, 1975 р.н.

Вісім місяців назад мій чоловік потрапив в урологічне відділення з порушенням сечовиділення та підвищенням температури. Через декілька днів його стан погіршився – порушилося ковтання, оніміла права частина обличчя, змінився тембр голосу, з’явилася слабкість у ногах, порушилася хода, з’явилося подвоєння перед очима. Після цього Антона перевели в неврологічне відділення. Весь цей період и по сьогодні він залишається в лікарні. Хвороба прогресує. Під час лікування був такий період, коли стан чоловіка на стільки погіршився, що він потрапив в реанімацію без свідомості.

Моєму чоловікові дали третю робочу групу, але, оскільки він постійно знаходиться в лікарні, він був змушений звільнитися. Я теж не працюю, доглядаю 2-х річну доньку та чоловіка.

Власного житла ми не маємо. Оскільки лікування дуже дороге, то ми були змушені продати наш невеличкий будинок в м. Житомирі і всі гроші пішли на лікування. В даний час ми ніде не прописані і живемо у сестри. Так, яки ми ніде не працюємо і доходів у нас немає, ми просимо про допомогу у людей, яким небайдужа чужа доля.

З повагою, Оксана Воронецька



Анонсы