О молодежном форуме «Новый Год в Почаеве»

У  каждой  истории есть свое начало. Так  начало празднования  нового года в Почаеве было положено  ребятами  из Мукачевской молодежки. Более десяти лет назад они впервые  приехали в Свято-Успенскую Почаевскую лавру  в канун  нового года. Но приехали они не просто  встретить новый год в монастыре, а почтить угодника Божия преподобного Амфилохия, день памяти которого как раз первого января.

 Восемь лет назад  их добрая традиция была подхвачена молодежью из ужгородского братства. И со временем ребята со всех уголков нашей страны, а также из России и Белоруссии  начали встречаться в эти дни в  Почаеве.
 
Волонтеры движения  « Молодость не равнодушна» при Свято-Троицком Ионинском монастыре впервые  приняли участие в молодежном форуме в 2011 году и с тех пор ежегодно приезжают для того, чтобы встретиться со своими однодумцами  и вместе помолиться Пресвятой Богородице, которая оказывает особое покровительство этому монастырю, приложиться к Почаевской  чудотворной иконе Божией Матери, а также к нетленным мощам святых угодников Божиих – преподобному Иову и чудотворцу Волынского края преподобному Амфилохию, которые  по сей день покоятся в Лавре.
 
***
Подготовка к нашей поездке началась еще  задолго до нового года.  Состав и количество желающих поехать в это святое место менялось с невероятной быстротой. Понять, кто и когда едет было невозможно. Но в итоге в этом году приехало около 40 человек – это рекорд, который поставила  киевская молодежь. Хочется отметить, что приехавшие ребята – это  прихожане  разных храмов нашей столицы.
 
Конечно,  по сравнению с ребятами из Черновцов  у нас одно из последних мест. Они бесспорно победители, занявшие первое место, так как сначала их было  89 человек. Потом они как-то размножились до 105. Многочисленные группы молодежи были из Закарпатья, Николаева, Коломыи,  Волынской, Луцкой и Ровенской епархий.
 
Очень жаль, что не все желающие смогли  добраться на волынскую землю. Из-за снежных заносов не   приехала  группа в составе 50 человек из Одессы, не было в этом году и представителей из Днепропетровска, Харькова, Винницы и молодежи из ближнего зарубежья. Но несмотря та это,  около 300 молодых людей собрались в эти новогодние дни в Почаеве.
 
***
С каждым годом во время совершения всенощного бдения в честь преподобного Амфилохия в Успенском Соборе Почаевской Лавры становится все теснее и теснее, а очереди людей, желающих приложиться к мощам святого угодника все длиннее. И хотя впервые мощи святого Амфилохия были перенесены из Пещерного храма  и  поставлены для поклонения в  новом  Преображенском соборе, все-таки не все паломники  смогли  к ним приложиться.
 
1 января праздничную  Божественную Литургию  возглавил Высокопреосвященнейший митрополит Хустский и Виноградовский Марк.  После завершения богослужения  в одном из классов Почаевской духовной семинарии состоялась ежегодная встреча с архиереем. К сожалению, в этот раз владыка Сергий, которого очень любят все ребята не смог встретиться  с нами. Но его достойно заменил, владыка Климент, который два часа в подряд  отвечал на вопросы собравшихся ребят.
 
Вопросы, заданные владыке, были весьма разнообразны и не просты. Как всегда молодежь интересовалась, как правильно выбрать себе спутника жизни. Но также ребята задавали вопросы, что делать,  если необходимо принять важное решение, а ответ никак не приходит, или как, бороться с нежеланием менять свою духовную жизнь в лучшую сторону. Как бороться с самолюбием? Что делать, чтобы быть смиренным? 
 
Была серия вопросов касающихся принятия биометрических паспортов и политической ситуации в стране. По завершении встречи с владыкой Климентом, ребята возобновили общение со священством в местном дворце культуры. Отец Александр Дячук, руководитель  по работе с молодежью в одном из благочиний Ровенской епархии продолжил отвечать на вопросы ребят. Кофе-паузы, игры, презентации молодежных братств продолжались до полуночи и завершились хороводами под звездным небом Почаева.
 
На следующий день  многие ребята посетили Свято – Духовский скит Лавры и потом отправились домой, вдохновленные увиденным и услышанным. Надеюсь, что  дни, проведенные на волынской земле никого не оставили равнодушными и каждый увез с собой в своем сердце частичку тепла, добра и любви.
До встречи  на следующем форуме!
 
О своих впечатлениях о поездке, о православном форуме мы попросили поделиться двух ребят Володю из Коростеня и Наталию из Киева, которые впервые праздновали новый год в Почаеве.
 
***
ДИВА ІЗ ЗУСТРІЧІ НОВОГО РОКУ В ПОЧАЇВІ

Так склалося що вже багато років Новий рік я не зустрічаю вдома. В цю ніч, можу бути де завгодно. Так відбулося і цьогоріч. Бог дав, що я випадково дізнався, що багато православних людей зустрічають Новий рік в Почаївській Лаврі, де 1 січня вшановують пам'ять преподобного Амфілохія Почаївського. Згодом, стало відомо, що на Новий рік до Почаєва збирається молодь з усієї України, щоб згуртувавшись, з молитвою і подякою Богові, зустріти новий календарний рік. А ще взяти участь в щорічному міжнародному новорічному молодіжному форумі. Мене це дуже вразило, і з Божою допомогою я попав на це, не побоюсь сказати, ДИВО.
 
Отож … 31 грудня із групою молоді ми відвідали Свято-Духів чоловічий монастир – скит, що на окраїні Почаєва, де познайомились з отцем Рафаїлом. Це неймовірна людина від якої йде тепло і любов. Спочатку нас люб’язно запросили на трапезу, де ми підкріпились надзвичайно смачною їжею. Далі була екскурсія подвір’ям монастиря з о. Рафаїлом. Священник показав нам те, що більшості людей, які навіть багато разів відвідували скит, не вдавалося побачити. Виявляється в монастирі є ціле господарство, де живуть багато звірів: олень, косуля, різна птиця – лебеді, качки, різноманітні папуги і ще багато різних птахів, назви яких я почув вперше. Всі ці тварини вражають людське око своєю красою, охайністю і тим, як таку «дивину заморську» можна тримати в наших краях.
 
Також нам показали і свійських тварин: кінь, я виріс в селі і бачив коней, але такого коня не доводилось зустрічати, неначе герой мультфільму - богатирський кінь; величезний бик, розміри якого вразять навіть затятого господарника; осел; корови. Все господарство дуже охайне, а головне, що доглядається з любов’ю, яку відчувають і тварини, всі вони ручні - це просто неймовірно.
 
Далі була екскурсія територією монастиря з розповіддю про історію обителі. Потім нас запросили на вечірнє Богослужіння. Служба в скиту відрізняється від Лаврської: меншою кількістю людей, спокійністю, відсутністю метушні, та, як мені здалося, є більш глибокою. І побачивши отця Рафаїла на Богослужінні, я здивувався, із жартівливого монаха, яким він був під час екскурсії, перед очами постав воїн, з неймовірною вірою, відданістю православній церкві, служінню Богу.
 
Пів на дванадцяту ночі в Успенському соборі Почаївської Лаври розпочалась Всенощна. Людей було стільки, що неможливо й проштовхнутися. Я й уявити собі не міг, що на Новий рік в такому величезному храмі може бути настільки тісно. Після служби молодь зібралась для того, аби скромно відсвяткувати зустріч Нового року. Трішки поспілкувались, пішов відпочивати, однак відпочинок був недовгим, вже о 9 ранку я молився на святковій архієрейській Божественній Літургії в новому Преображенському храмі в якому на той час перебували мощі преподобного Амфілохія Почаївського. І хоча спати дуже хотілось, однак бажання приклонитися до мощів преподобного привело мене до храму. Нажаль, в той день все ж не вдалось приклонитися до мощів, але те що я побачив і відчув під час служби заставило плакати. Було таке відчуття, що ніби небеса і земля об’єдналися , і навіть я зі своєю гріховністю, зміг відчути ту Божественну благодать яка була храмі під час того великого богослужіння.
 
Ось так, Бог сподобив мене зустріти Новий рік!
 
Після служби, у приміщені духовної семінарії, розпочався православний молодіжний форум. Для зустрічі з молоддю був запрошений владика Клімент, який з радістю відповідав на хвилюючі молодь питання. Знову ж таки, зайшов такий собі священник, але як тільки він почав говорити, одразу відчувалася та мудрість і Божа благодать яка вміщується в цій людині. Питання були непрості, однак відповіді звучали надзвичайно влучні, правильні, а головне, корисні. Особисто я дещо занотовував, аби не забутися, бо такого ніде не почуєш і ніхто того не скаже. Я був вражений…
 
Попереду на нас чекало продовження форуму. Ввечері в місцевому клубі зібралась молодь з усієї України: молодіжні рухи, об’єднання і просто православні хлопці та дівчата. Ми спілкувалися зі священником,  задавали питання, розповідали про свою діяльність хто чим займається і т.д. Зустріч була надзвичайно цікавою та корисною. В перервах між бесідою, грали в ігри, пили чай і просто спілкувались між собою.
 
Все це об’єднує, з’являються нові друзі і знайомі, тобі відкриваються власні недоліки, і бачиш над чим потрібно працювати. Ось так, я зустрів 2015 рік, можливо, це була найкраща зустріч Нового року в моєму житі.

Добра всім і любові!

 Володя. Коростень.

 
***
Замечательная поездка. Поездка, после которой захотелось читать вечернее правило. Во время которой каждый миг хотелось благодарить Бога за то где я есть и с кем я. Радость… не восторженная, а тихая и глубокая.. От молитвы, от святых мест, людей вокруг, трапезы.. Милое подтрунивание над чревоугодием друг друга, но при той фантастически вкусной еде, что готовят в Лавре не чревоугодничать было почти невозможно. Вся эта поездка открыла для меня другой мир… Чище добрее светлее…
 
Слава Богу за все!

Наталия, Киев