Вітаємо тебе, Боярка!

Публікуємо статтю волонтера Інни Уманець про події цієї осені у дитячому будинку в м. Боярка.

Минуло літо — час відпочинку, канікул, відпусток, подорожей. З настанням нового навчального року відновилися поїздки до дитячого будинку в м. Боярка. Волонтери з нетерпінням чекали цієї події, тому вони дружно зібралися і з гарним настроєм вирушили «відкривати сезон».

Діти були раді нас бачити, тому після довгих привітань та обіймів почали ділитися враженнями від літніх канікул. Одні їздили закордон — в Америку, Італію, Іспанію, а інші відпочивали в українських таборах і санаторіях. Комусь сподобалось, комусь — не дуже. Проте, як правило, більшість дітей, які кожного року приїжджають до іноземних сімей, хочуть бути ними усиновлені. Адже там їх «люблять, дарують дорогий одяг та іграшки, возять на екскурсії, багато чого дозволяють». Дуже неприємно і сумно це чути. На жаль не все так добре, як їм здається на перший погляд, та й прийомні сім’ї інколи мають певні корисливі цілі.

Після літа мешканці дитячого будинку трохи змінилися: подорослішали, стали більш впевнені у собі та самостійні. Нам було трохи важче знайти спільну мову зі дітьми, зацікавити займатися чимось корисним. Та все ж старалися не нав’язливо поспілкуватися, зрозуміти те, що не було сказано, але затаїлось на серці. Мабуть все це не пройшло даремно, тому що нас попросили приїхати знову.

Наступна поїздка виявилася більш цікавою, корисною і незвичайною, так як у Боярку навідалися не лише волонтери Братства преподобного Іони, а й гості із Чернівців та Каховки. Вони подолали сотні кілометрів, щоб побачити як відбуваються заняття із дітками-сиротами та перейняти досвід практичної роботи. Все це необхідно для організації дієвого волонтерського руху, який заплановано організувати на основі місцевого молодіжного православного братства.

Наші нові знайомі були налаштовані досить серйозно та оптимістично, задавали багато запитань, пропонували надзвичайно цікаві ідеї та можливі шляхи їх втілення у життя. Вони не лише спостерігали, а й активно брали участь у звичних заняттях: разом із дітьми малювали, робили аплікації, читали, грали у спортивні ігри ( до речі, так святкували день фізкультурника) вчилися складати оригамі — всього не перелічити! Так захопилися, що навіть не помітили, як пролетів час, тому до Києва поверталися пізніше, ніж завжди.

Звичайно після такого насиченого дня ми зголодніли, тому, за традицією, пішли у «Дрова». Там і обговорювали поїздку. Кожен розповідав, як провів день, що сподобалось, а що ні, а також пропонував як можна покращити роботу. Особливо корисно було почути враження гостей, так як вони вперше займалися такою діяльністю і їм збоку краще помітні всі позитивні та негативні моменти. Було дуже приємно познайомитися з такими щирими та веселими людьми. До речі, нас також запрошували в гості у Чернівці. Звичайно, ми маємо величезне бажання поїхати і сподіваємось, що воно обов’язково здійсниться.

Інна Уманець

Координатор направления:
Алина Недашковская, тел. (093) 607-62-83