«Ми не можемо вслідкувати за кожним класом та перервою» – як в Чехії борються з булінгом

Із початку року в Україні набув чинності закон про адміністративну відповідальність за цькування, або, як його ще називають, булінг. В Європі ж штрафи за знущання в школі не розповсюджені, хоча кожна країна має свої інструменти запобігання дитячій жорстокості. Зокрема, у Чехії існують як державні, так і приватні ініціативи превентивної протидії. Такі, приміром, як додаток до смартфону, де можна анонімно поскаржитися на цькування.

Джордії Хейдук – 19 років. У Чехії дівчина є «обличчям» боротьби з дитячим цькуванням через історію, яка трапилась 4 роки тому. Саме тоді хлопець Їржі вирішив змінити стать і стати дівчиною, взявши ім’я Джорджія. З того моменту вона стала жертвою цькування.

«Я є частою і улюбленою мішенню для однокласників. Наді мною знущалися у початковій школі і в середній першій, і в тій, де я навчаюся зараз. Психологічно це було дуже складно. Однокласники спочатку перевіряли, наскільки далеко вони можуть піти. Потім зазвичай це переходило у фізичне насильство – одного разу мене штовхнули зі сходів. Мене били у шкільній їдальні. У вчителів мало мотивації вирішувати такі проблеми. Часто вони це просто ігнорують», – розповідає Джорджія.

Дівчині кілька разів довелося змінювати навчальний заклад. Відтак зараз вона старша на кілька років за своїх однокласників, що дає більше приводів для них продовжувати «булити» дівчину. Більше того, у попередньому закладі цькувати її почали і вчителі: «Шкільний психолог сказав мені, що я сама винна. Врешті-решт у школі дійшли висновку, що мені краще змінити школу, бо цькування почалося вже і з боку вчителів. Мої батьки також сильно мною не займалися. Вони, власне, підтримували думку вчителів про те, що я сама винна і краще просто не звертати на це увагу, що воно саме з часом мине. Але я цього так і не дочекалася».

Попри те, що Джорджія говорила про проблему цькування публічно у чеських ЗМІ, вона досі піддається булінгу

Які інструменти із запобігання цькування працюють у Чехії?

У липні 2019-го один зі столичних судів зобов'язав виплатити 100 тисяч гривень штрафу за факт булінгу в одній із київських шкіл. Відповідний закон в Україні діє від початку року. В Чехії ж подібної адміністративної відповідальності у вигляді штрафів немає. Натомість існує кілька інструментів, які б мали запобігати булінгу та упереджувати його у чеських школах.

Шкільний психолог

Одна з перших державних ланок попередження цькування – інститут шкільних психологів. Радіо Свобода завітало до однієї з початкових шкіл у Празі та познайомилось із місцевим профілактичним методистом та за сумісництвом виховним радником Іво Шкрлдлантом.

«В нашій школі ми маємо декілька способів, як протистояти цькуванню. Одне із головних правил – це «класні» уроки, протягом яких вчителі розмовляють із учнями про те, як минув тиждень, які відносини та атмосфера у класі. Це робиться для того, аби діти звикали розмовляти одне із одним про проблеми. Щоб вони вчилися обговорювати також неприємні речі. Аби вони могли сказати про це спокійно та порядно, без агресії», – розповідає він.

Шкільний психолог мусить задіяти усі превентивні інструменти для запобігання цькуванню

Також у цій школі з 5-го класу є урок, який називається «Я та Ми». Його основне завдання – скріпляти стосунки між дітьми. Аби вони могли обговорювати та конструктивно критикувати одне одного, нікого не ображаючи. Коли ж дитина переходить на другий шкільний рівень (у чеській шкільній системі їх два: 1-6 класи – перший, і 6-9 – другий) – тут заведена коротка подорож для адаптації: «Ми разом виїжджаємо на 3 дні за місто, де проводимо час без навчання у неформальній обстановці. Метою таких поїздок є згуртування колективу, націленого на рішення будь-яких проблем у взаємовідносинах одне з одним», – розповів Радіо Свобода шкільний психолог.

Але що робити, коли в класі вже відбуваються факти цькування?

«Якщо вже у класі утворилися напружені стосунки між учнями, головне правило – почати якомога швидше вирішувати цю проблему. Чим швидше ми приділимо цьому увагу, тим менші наслідки нас очікують. Коли ми відчуємо або побачимо, що у класі щось не так, зазвичай перший, хто до мене звернеться – це класний керівник. Якщо я не можу вирішити проблему, яка стосується однієї людини проти цілої групи людей, тоді я намагаюся залучити директора школи. Це неможливо вирішити моментально», – розповідає Іво Шкрлдлант.

Анонімні скриньки

Якщо цькування все ж відбувається, існує система анонімних звернень. Це, по суті, скриньки, які знаходяться в будівлі школи, куди можна кинути лист, де вказати – хто кривдить тебе або твого однокласника.

«Так звані «скриньки довіри» розташовані у стінах школи, і деяких дітей це просто відштовхує. Дитина, яка піддалася булінгу, може елементарно боятися, що у момент, коли вона вкидатиме скаргу, її може хтось побачити», – розповіла Радіо Свобода начальник відділу інституційної освіти та профілактики Чехії Мартіна Будінска.

На думку чиновниці, цькування – це захворювання, яке з появою соціальних мереж лише набирає обертів. Штрафи, як це задекларовано в Україні, в Чехії поки що запроваджувати не збираються. Однак усі превентивні заходи щодо запобігання булінгу регламентуються законом: «Кожна школа в Чехії, згідно з законом, має обов’язок складати та опрацьовувати превентивні програми, в які мали би входити всі типи ризикової поведінки, з якими школа може стикнутися, яким чином школа може їм запобігти і яким чином вирішити цю проблему, якщо вона настане», – розповіла Будінска.

За підтримки Міністерства освіти Чехії щороку проводяться конкурси на найкращі соціальні ролики про булінг

На думку міністра освіти Чехії Роберта Плага, цькування не можна вважати суто сучасним явищем, як і не можна цілковито і повністю запобігти йому: «Воно було, є і, на жаль, буде завжди. Більше того, із розвитком нових технологій сьогодні з’явилося нове явище – кіберцькування. І це проблема значно серйозніша. Міністерство освіти, на жаль, не може вслідкувати за кожним шкільним класом та шкільною перервою, але що для нас найголовніше – це бути для шкіл опорою і підтримкою».

Повідом про булінг через смартфон

В Чехії існують не лише державні, але й громадські ініціативи із запобігання цькування. Зокрема, вже кілька років тут працює додаток до смартфону Face Up (не плутати із Face App), де можна анонімно повідомити про факт цькування. Його засновник 19-річний Ян Слама погодився розповісти та показати Радіо Свобода, як працює його проєкт: «Якщо дитина або його батьки хочуть поскаржитись на цькування, вони заходять на нашу сторінку в мережі, заповнюють інформацію про школу та клас, де це відбувалося. Потім вказують прізвище дитини, яка стала жертвою булінгу. Принцип роботи мобільного додатку схожий, однак дитина потрібну школу обирає одразу під час реєстрації. Вся інформація, яку людина пише в додатку або на сайті є цілком анонімною».

На вебсторінці можна вказати школу, ім'я дитини, яку кривдять та що конкретно з нею відбувається

На ідею створення ресурсу Яна наштовхнула власна історія з булінгом. Щоправда, жертвою був не він, а його однокласник: «В початковій школі в мене був друг, який став жертвою цькування. Однак я був частиною більшості, яка мовчала. Тобто, я не брав участі у цькуванні, однак нічого також не робив для того, щоб це припинилося. Я хотів допомогти, але я не знав як і зрештою так нічого і не зробив. Було три головних причини – я боявся про це комусь сказати. Я боявся, що якщо скажу вчительці, то хтось обов’язково дізнається, що я ябеда».

Згодом хлопець разом із іншими однокласниками вже у середній школі вирішили створити проєкт, який отримав назву «Не ігноруй» (додаток Face Up – частина проєкту). З ідеєю вони звернулись до Міністерства освіти Чехії, яке підтримало проєкт: «Це підкріпило наш статус і довіру в очах шкіл. Тобто, це була певна реклама з їхнього боку. На перші 100 шкіл ми вийшли протягом місяця», – розповів Радо Свобода засновник проєкту «Не ігноруй».

Ян Слама – 19-річний засновник проєкту «Не ігноруй»

Після того, як повідомлення про булінг відправлене через додаток чи сайт, воно потрапляє до шкіл, які добровільно зголосилися зареєструватися у проєкті. За 2 роки існування ресурсу було зафіксовано 4,5 тисячі звернень про цькування. Ще одним не менш важливим акцентом проєкту є саме привернення уваги не до того, хто цькує, а до жертви: «Плюс – в тому, що вони звертають увагу не на того, хто кривдить, а саме на жертву. Тому це не є скарга, а, навпаки, бажання допомогти», – розповів Ян Слама.

Унікальним проєктом вже зацікавилося кілька країн: зокрема, Словаччина, Польща, Сінгапур, Південна Африка, Індія, США, Бразилія, Колумбія та Швейцарія. Освітянські міністерства цих країн вже ведуть переговори із розробниками, аби втілити подібну систему.

Однак, незважаючи на державні і приватні методи превентивної боротьби із цькуванням у школах, відповідно до офіційної статистики чеського Міністерства освіти, 40 відсотків дітей, тобто кожна друга дитина у країні, так чи інакше стикались із булінгом.

Джерело