Паліативна допомога: чому так важливе вчасне звернення

Актуальність проблеми паліативної та хоспісної допомоги суттєво зросла у другій половині минулого сторіччя. Причина – глибокі демографічні та соціальні зміни, що зумовлюють постійне зростання кількості людей, які страждають від хронічних, невиліковних хвороб.

Сьогодні люди живуть довше, ніж будь-коли – навіть ті, хто зіткнулися із серйозними хронічними захворюваннями, можуть насолоджуватися набагато довшим терміном життя, ніж минулі покоління.  

Це все завдяки прогресу в лікуванні раку, серцево-судинних захворювань, діабету. Однак не лише хвороба, а і її лікування може спричинити серйозний біль та інші побічні ефекти.

В Україні щороку приблизно 600 000 людей потребують паліативної допомоги. Проте мало хто, власне, знайомий із цим терміном. Навіть серед працівників медичної сфери не завжди є чітке розуміння суті та призначення паліативу.

Паліативна допомога недостатньо використовується саме через незнання її переваг. Пацієнти панікують, коли чують про паліатив і думають, що це означає їхню близьку смерть. Тобто паралельно з низькою проінформованістю на цю тему побутує ототожнення паліативної допомоги з доглядом наприкінці життя (end–of–life–care).

Паліативна допомога покликана полегшити життя хворих / Фото: unsplash.com

Нещодавно ми розбирали суть цієї медичної опіки у матеріалі: Паліативна допомога: що це, для кого створена та де її отримати. А цією статтею ми прагнемо донести цінність своєчасного її отримання.

Навіщо потрібна паліативна допомога?

Паліативна допомога повинна бути частиною плану лікування з моменту діагностики захворювання, що обмежує життя, і до його завершення. В деяких випадках вона може тривати роки. Призначена для будь-якого пацієнта з хронічною хворобою, якість життя якого знижена через симптоми, пов’язані з хворобою чи лікуванням.

Адже часто лікування важкого захворювання, попри свою ефективність, має широкий спектр побічних ефектів, включаючи біль, нудоту, втрату апетиту, опіки шкіри, сухість у роті, втому та закрепи.

Інший можливий супутній ефект цієї життєствердної системи полягає в тому, що, підвищуючи якість життя пацієнта, вона може позитивно вплинути на процес боротьби із хворобою, і, як результат, тривалість життя.

Паліативна допомога має на меті:

• запобігати, якомога раніше виявляти й лікувати симптоми захворювання та побічні ефекти лікування;
• допомогти зберегти людську гідність пацієнта;
• максимально полегшити фізичні та моральні страждання пацієнта та його рідних.

Паліативна допомога дає багато переваг. Адже в тяжких життєвих ситуаціях страждає не лише фізичне тіло людини, але і моральний дух – пацієнт, до всього, може впасти в депресію. Тому хворі, які її отримують, мають кращий настрій, більшу самостійність, активність, і менше стресу.

Вона сприяє полегшенню болю та зменшенню тривоги, розгубленості серед пацієнтів старшого віку. Здійснюється в спеціалізованих установах стаціонарного типу – хоспісах, паліативних відділеннях закладів охорони здоров‘я або в домашніх умовах сімейними лікарями чи мобільними паліативними командами.

Ще одна важлива функція паліативної допомоги – це попереднє планування догляду, який може знадобитись через різні життєві обставини. Завчасне планування визначає побажання людини щодо термінального догляду чи у разі нещасного випадку, коли вона більше не зможе приймати за себе рішення.

Пацієнт називає імена людей, яким довірено прийняття медичних рішень, якщо пацієнт вже не в стані це зробити. З ним обговорюється процес лікування та прогнозу на період, коли хвороба прогресуватиме. Це допоможе бути готовим до майбутнього незалежно від того, скільки пацієнт проживе – дні чи роки.

Етапи надання паліативної допомоги

Людина з невиліковним захворюванням може отримувати паліативну допомогу:

• безпосередньо від моменту постановки діагнозу, який обмежує термін життя. Тому раннє діагностування хвороби вкрай важливе для успішності лікування та ефективного планування супутньої паліативної допомоги;
• у ході лікування хвороби, паралельно з основним лікуванням, спрямованим на боротьбу з тяжким захворюванням;
• на етапі завершення терапії, спрямованої на усунення причини захворювання, оскільки шкода від неї починає переважати над користю;
• в термінальному періоді життя (до року).

Крім того, паліативна допомога орієнтована на опікунів та родичів пацієнта. Часто найближчі доглядачі страждають від надмірного стресу та вигорання після тривалого догляду за хворою людиною. Паліативна допомога надає їм медичну, соціальну, емоційну та практичну підтримку.

Тобто в цілому тривалість паліативної допомоги може коливатись від кількох років до кількох діб.

Допомога наприкінці життя (термінальна)

Паліативна допомога охоплює й термінальну – допомогу наприкінці життя. Період кінця життя визначається високою ймовірністю смерті пацієнта протягом наступного року. Призначена для пацієнтів, які схильні навіть відмовитися від подальшого лікування і хочуть зосередитись на якості життя.

До людей, що потребують термінальної допомоги, відносять тих, чия близька смерть є очевидною (хоча, звісно, це не завжди можна передбачити), а також тих, хто:

• має серйозне невиліковне прогресуюче захворювання: онкологія на останніх стадіях, деменція, хвороба рухового нейрона;
• має супутні стани, що можуть призвести до смерті протягом наступного року;
• має високий ризик настання раптової кризи;
• має гострий, загрозливий для життя стан, спричинений нещасним випадком.

Отож, допомога наприкінці життя та паліативна допомога – не одне і те саме. Вони мають принципові відмінності. Розуміння цих відмінностей та важливості паліативної допомоги забезпечить тяжкохворим правильний рівень допомоги в потрібний час, щоб вони могли максимально ефективно та якісно проживати кожен день, який залишився у їхньому розпорядженні.

600 тисяч людей в Україні потребують паліативної допомоги / Фото: unsplash.com

З якими захворюваннями можна і потрібно звертатись за паліативною допомогою?

Через нерозуміння відмінності паліативної та термінальної допомоги, багато пацієнтів із хронічними захворюваннями не отримують опіку, на яку мають право. На наше сприйняття паліативу діє стереотип, що це потрібно лише людям з онкологічними захворюваннями, хоча це не так. Пацієнти із серцевими захворюваннями, захворюваннями легенів, неврологічними захворюваннями та деменцією також можуть отримувати паліативну допомогу.

Права людини у сфері паліативної допомоги

• Паліативну допомогу можуть отримати пацієнти будь-якого віку, будь-якої національності та релігійної приналежності, на будь-якому з етапів серйозної хвороби і одночасно з радикальною терапією.
• Її повинна надавати команда лікарів, медсестер, психологів, спеціалістів з духовної підтримки, які можуть працювати разом з іншими лікарями пацієнта.
• Згідно з законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", паліативна допомога надається коштом Державного бюджету України, вона входить у гарантований пакет медичних послуг Національної служби здоров’я України.
• Лікуючий лікар зобов’язаний виписати рецепт форми III на сильнодійний лікарські засоби для знеболення, якщо пацієнт страждає від больового синдрому.

Що робити, якщо встановлено невиліковний діагноз?

Якщо у вас чи ваших близьких виявлено серйозне або термінальне захворювання, потрібно негайно звернутися до спеціалістів за паліативною допомогою для узгодження плану дій по професійному догляду. Навіть якщо пацієнт ще не готовий до паліативної чи термінальної допомоги, розуміння варіантів опіки допоможе правильно планувати майбутнє.

Загальну паліативну допомогу можна отримати в амбулаторії та у стаціонарних закладах охорони здоров'я другого і третього рівня. Її надають лікарі-спеціалісти відповідно до їхньої спеціалізації та сімейні лікарі.

Спеціалізовану паліативну допомогу можна отримати у хоспісах, відділеннях паліативної допомоги стаціонарних лікувально-профілактичних закладів. Її надають медичні працівники зі спеціальною підготовкою з надання паліативної та хоспісної допомоги.

В домашніх умовах таку допомогу забезпечують мультидисциплінарні мобільні команди, до складу яких входять лікарі (в т.ч. сімейні), медсестри, психологи, спеціалісти з надання духовної підтримки.

Паліативна допомога пацієнтам, хворим на туберкульоз та на ВІЛ-інфекцію/СНІД, із тяжкими психічними розладами надається у спеціалізованих закладах охорони здоров’я відповідного профілю.

Звернувшись за паліативною допомогою, пацієнт обирає жити максимально якісно до останньої хвилини. Адже навіть якщо людину не можна вилікувати, це не означає, що для неї нічого не можна зробити. І неважливо, скільки часу у неї залишилося.

Паліатив допомагає сприймати смерть як нормальний процес, завдяки чому полегшує тягар страху перед неминучістю. Так, ця опіка не може додати днів до життя, проте може додати життя до днів. І це є проявом милосердя до людини в найважчий для неї період.

Яна Гетьман

Джерело