Новости
З важким діагнозом ДЦП – вперед до мрій: Володя Дорощук з Нововолинська отримав золоту медаль за успіхи в навчанні
09 July 2021
Мешканець Нововолинська Володимир Дорощук цьогоріч закінчив 11 клас і став гордістю для сім’ї, адже отримав золоту медаль за успіхи в навчанні. Незважаючи на важкий діагноз, хлопець обожнює вчитися, пізнавати нові місця і мріє стати письменником.
Дев’ять класів Вова закінчив у спеціалізованій школі №9 і перейшов навчатися в школу №3. Однак весь процес здобування освіти проходив поза закладом освіти, допомагали в цьому вчителі, які приходили додому.
У Володі ДЦП зі спастичним тетрапарезом, гіперкінетична форма, яка практично не піддається лікуванню. В нього уражені всі кінцівки та нервова система. Через погану моторику, Вова не може писати, але навчився друкувати на комп’ютері. В нього нечітка мова і інколи важко висловити свою думку. Та рідні його добре розуміють і протягом 11 років допомагали вчителям вкласти в світлу голову свого сина знання. Він же поглинав їх з великим бажанням.
30-го червня Вова запросив усю свою велику родину та друзів на свій випускний. Він з гордістю отримав медаль з рук міського голови, а також йому урочисто передали золоту медаль бабусі, яка успішно в свій час закінчила школу.
Мама Володі дуже вдячна всім вчителям 9 школи, які дали таку базу, що родина не побоялася йти в звичайну школу, щоб отримати атестат.
“У спеціалізованій школі до кожного учня індивідуальний підхід, але в нас була звичайна програма. Вова писати не міг і багато вчителів записували за нього, хтось розробляв тести. Вдома ми записували під диктовку, особливо математику, фізику, хімію.
Вова дуже любить і розуміє хімію. Не знаю, як йому так вдається. Говорить, що навіть в сні бачить Менделеєва”, – розповіла Ірина.
Жінка говорить, що коли сину було близько року, помітили, що він знає букви. А вже в 4-5 років зрозуміли, що вміє читати.
“Ми постійно були в дорогах, їздили на лікування. Нам довго не могли поставити діагноз, народився він здоровою доношеною дитиною і майже до року не було сигналів про проблеми. І ось коли були в роз’їздах, брали книжки.
Спочатку зрозуміли, що Вова знає букви, а після 4-х років при перегляді телевізору сім’єю, зрозуміли, що він прочитав рухомий рядок. Ми звісно були шоковані, адже ніхто на цьому не акцентував увагу, бо думали ще рано вчити дитину читати. Під час навчання в школі ми почали розуміти, що багато чого не знаємо про сина”, – пригадує мама хлопця.
Володі дуже подобається писати і він хоче стати письменником. Так як непристосований жити в соціумі і переважно свій час проводить вдома, то пише те, що побачив у фільмах чи в інтернеті. Вова взагалі багато інформації черпає з інтернету, дуже допитливий.
В соцмережах не зареєстрований, каже мама, це йому не подобається. І жартує, що син не зіпсований соціумом.
“Мрія Володі – бути в спілці письменників України і навіть про це він написав твір в 9 класі. А його однокласники зробили йому книжечку на згадку і презентували на останньому дзвонику”, – розповідає Ірина.
Після отримання свідоцтва, сім’я подала документи до школи №3, яка територіально близька до помешкання. Мама пригадує, що абсолютно не було питань – подивилися свідоцтво і сказали приносити документи.
“Думаю, це фізично найважча дитина, з якою доводилося працювати вчителям. Але вони розуміли, що є поле для діяльності. Приходили додому та проводили уроки. Ми дуже вдячні їм”, – говорить Ірина.
Хоч однокласники ніколи не бачили Вову в школі, вони приходили до нього, вітали з Днем народження. Разом із однокласниками Володя був на останньому дзвонику.
Як і всі випускники, Вова готується вступати до вишу. Батьки розглядають університет, де не вимагають результати ЗНО, адже фізично за станом здоров’я він не міг його здати. Планує Володя вступати на факультет журналістики в приватному ВУЗі.
До випускного родина готувалася, як до великого свята. І сам випускник дуже чекав цю подію. Запросив усіх рідних та друзів, які приїхали навіть з Італії, Луцька та Києва. Костюм Володя обирав сам.
Вова – щирий, позитивний та усміхнений хлопець. Дуже любить подорожувати та фанатіє від футболу.
“Ми не думаємо про майбутнє, місцями страшно, але ми живемо завтрашнім днем. Я знаю, що не сама – мене підтримують. Вова нас всіх навчив інакше ставитися до світу, ми дивимося на ті самі речі інакше. Вміємо радіти дрібницям, які люди не помічають. Син змінив наше оточення і показав, що справді найважливіше в житті”, – розповіла наостанок мама хлопця.
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Ionian Youth Tea Parties
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Interparish Youth Center
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых