Волонтерський рух «Парасолька»

Робити добро — просто. Про це знають волонтери та помічники волонтерського руху «Парасолька» при Свято-Вознесенському храмі УПЦ на Деміївці в Києві. Кілька разів на тиждень вони годують безхатьків, роздають їм медикаменти, допомагають відновити документи та стати на шлях реінтеграції в суспільство. Волонтери не забувають про бездомних у найнебезпечніший період року — взимку. Крім цього, в «Парасольці» допомагають збирати кошти для важкохворих людей, а також періодично відвідують самотніх стареньких у хоспісах. 

Про добрі справи розповідає Олеся Медвідь, координаторка волонтерського руху «Парасолька».

Історія виникнення волонтерського руху «Парасолька»

«Парасольку» заснував майже сім років тому настоятель Деміївського Свято-Вознесенського храму протоієрей Павло Кирилов. Деміївський храм побудовано ще в 1883 році, він ніколи не зачинявся, навіть у радянські часи. Цей храм завжди був відкритий для всіх нужденних та тих, кому більше нікуди йти. До храму часто тягнулися люди для зцілення душі та захисту від біди, тож не дивно, що тут виникла волонтерська організація. 

Кілька років поспіль щодня активісти та працівники храму годували  знедолених, бездомних та літніх людей. Також годували на кількох станціях метро до ста нужденних раз на тиждень. Згодом волонтерська діяльність розширилася завдяки милосердю та небайдужості людей.

Сумлінну працю волонтерів відзначила Українська Православна Церква: «Парасольку» нагордив орденом Нестора Літописця І ступеня Блаженнійший митрополит Онуфрій та грамотою «За самовіддане служіння ближньому під час карантину» — архієпископ Іона (Черепанов).

Головна ідея та цінності волонтерського руху «Парасолька»

Творити добро — просто, це може робити кожен, а разом ми — сила. Православна віра надихає нас допомагати людям, ти не можеш пройти повз чуже горе, байдуже дивитися в очі матері, в якої важкохвора дитина, чи чути без болю в серці слова діток: «Мамо, не помирай!» Ти не можеш не нагодувати й не одягнути бездомну бабусю, яка сидить на зупинці осіннім дощовим вечором. 

Звичайно, що всіх знедолених врятувати ми не можемо, але, якщо кожен допоможе хоч одній людині, утре хоч одну сльозу, він не даремно живе у цьому світі… Ми раді бачити у нашій команді кожну людину, яка бажає творити добро від щирого серця. Ми завжди відкриті для всіх.

Джерела фінансування

Наша діяльність є доволі широкою, тому вона потребує значних фінансових витрат та участі багатьох людей. Допомагають і самі волонтери, та найбільше допомагають небайдужі люди, звичайні українці, для яких важливою є доля хворих та нужденних. Щиро дякуємо всім за підтримку. Люди допомагають одягом, іншими необхідними речами, продуктами харчування, медикаментами. Також із медикаментами нам допомагав «Червоний хрест», а благодійний фонд «Життєлюб» — продуктами харчування та одягом.

Наші волонтери працюють на славу Божу, не отримуючи за це коштів, головна рушійна сила — бажання виконати заповідь про милосердя та співчуття до нужденних людей.

Які саме благодійні проєкти ви реалізовуєте? 

• Годування бездомних та малозабезпечених людей. Волонтери «Парасольки» годують обідами щочетверга понад сто безхатченків на площі Льва Толстого, Майдані Незалежності та Бесарабській площі в столиці. Також безкоштовним харчуванням забезпечуємо двісті пенсіонерів, інвалідів та безпритульних на залізничному вокзалі в Києві тричі на тиждень. Щомісяця таким чином  благодійно надається близько 2300 обідів, а також одяг та взуття.

• Медична допомога та допомога з оформленням документів. Під час роздачі їжі багато людей звертаються до нас із ранами, травмами тощо. Ми перев’язуємо рани, надаємо безхатькам першу медичну допомогу та ліки. Важкохворих бездомних госпіталізуємо до медичних закладів. Ми оплачуємо лікування, операції тощо. Наші волонтери також організовують доправлення безхатченків з інвалідністю до притулків, соціальних закладів, оформлюють їм пенсії та групу інвалідності. Осіб з інвалідністю після лікарень селять у хостели та оплачують їм проживання, харчування та лікування.

• Допомога безхатченкам узимку. Надзвичайно важкий період для бездомних людей — зима. Частині вдається сховатися від морозів на вокзалах, але більшість знаходять прихисток лише в під’їздах, покинутих будівлях, теплотрасах, під мостами біля теплих труб, у колекторах, де можна хоч трохи зігрітися. Однак багато бездомних отримують обмороження ніг, рук і навіть замерзають. Волонтери «Парасольки» не змогли пройти повз цю біду.  В період сильних морозів минулої зими ми майже щодня годували та поїли гарячим чаєм до трьохсот бездомних, роздавали зимовий одяг, взуття, ковдри та інше. Також  допомагали обідами, продуктами, одягом, ліками, обігрівачами, усім необхідним двомстам бездомним людям у пунктах обігріву на Дарницькому вокзалі, біля станції метро «Дружби народів» і на залізничному вокзалі в Києві.  Через швидку допомогу було госпіталізовано семеро людей, яким хірурги провели ампутації обморожених кінцівок та пальців. Їх поселили в хостел, кілька місяців лікували та безкоштовно утримували. Наразі деяких потому вдалося влаштувати в державний притулок у Ясногородці.  Люди, які пережили стільки страждань, із вдячністю та радістю приймали допомогу, і в їх очах оживала надія на краще майбутнє.

• Допомога бездомним реінтегруватися в суспільство. Після того як людина опинилася на вулиці, дуже складно повернутися до звичного для всіх нас життя. Ми допомагаємо відновити документи, надаємо одяг, тимчасове житло, продукти, допомагаємо знайти роботу людям, які хочуть повернутися з вулиці в суспільство. Траплялося, що в минулому безхатченки приходили на місця роздачі продуктів і дякували та жертвували свої зароблені кошти на допомогу іншим бездомним.

• Поширення інформації про важкохворих людей, які потребують фінансової допомоги. Переважно ми допомагаємо збирати кошти на лікування та операції онкохворим та людям з іншими важкими захворюваннями шляхом поширення у соцмережах, на сайтах, у ЗМІ прохань про допомогу та подальшу опіку над такими хворими. Так було врятовано немало безцінних людських життів. Зараз під опікою волонтерів є кілька таких людей, що потребують допомоги.

• Відвідування хоспісу. До початку пандемії ми щотижня відвідували хоспіс при одній із лікарень. Приносили самотнім стареньким продукти, засоби гігієни, одяг та інші необхідні речі, допомагали вивезти на вулицю для прогулянки тих, хто не може ходити.

Яким чином на вашу благодійну діяльність вплинула пандемія?

Пандемія зненацька охопила світ, усім було важко, та найважче було бездомним людям. Лише згадайте: у період першого локдауну зачинені усі вокзали та майже всі тимчасові притулки, не працює транспорт, людей, які могли б допомогти, на вулицях немає… Ще й пронизливий холод. Відчай, безпорадність, голод і страх охопили сотні й тисячі безхатьків, а серед них багато стареньких бабусь і дідусів, важкохворих інвалідів! Пандемія поповнила вулицю новими жертвами — це заробітчани, які жили на роботі або в хостелах від зарплати до зарплати, втративши роботу, вони одразу опинилися на вулиці.

Бездомним вдалося вижити в тому числі й завдяки самовідданій праці  членів різних благодійних організацій, таких, як наш рух. Волонтери «Парасольки» з 18 березня по 1 червня 2020 року майже щодня роздавали по двісті обідів бездомним людям. За весь цей період було роздано приблизно 14 000 обідів. Сто вісімдесят обідів щотижня доправляли безпритульним у будинок соціального піклування на вулиці Суздальській. Також надавали першу медичну допомогу та необхідні ліки, госпіталізовували важкохворих. 

Було відновлено десятки паспортів, забезпечено тимчасове проживання та харчування в хостелах на період локдауну більш ніж двадцятьом людям. Також волонтери закуповували і роздавали продуктові набори для пенсіонерів, людей з інвалідністю, багатодітних сімей, родин із дітьми з інвалідністю. Було роздано більше двохсот таких наборів.

Волонтери під час кожного локдауну в 2020-2021 роках завжди переходили на посилений, майже щоденний режим годування та медичної допомоги для близько двохсот безпритульних людей. А на постійній основі бездомні отримують харчування тричі на тиждень.

Розкажіть про свій життєвий шлях. Як Ви прийшли до благодійної діяльності?

Родом я з мальовничого села Володькова Дівиця на Чернігівщині. Вступивши до ВУЗу в Києві, почала цікавитися православною вірою, відвідувати храми, Києво-Печерську лавру, Іонинський монастир. На «Молодіжці» в Іонинському познайомилася з волонтерами, почала ходити до будинку ветеранів, дитячих будинків, онкоцентру. Для мене ніби відкрився новий світ, і я зрозуміла, що ця діяльність є дуже близькою моєму серцю. Я знаходжу справжнє щастя в допомозі людям. Згодом обрала для себе напрямок допомоги саме безхатченкам і важкохворим, адже ці люди  особливо незахищені й потребують підтримки.

Звідки бере початок і чому виникає феномен благодійності?

Думаю, що бажання допомагати ближньому в нас закладено Богом, ми не можемо замикатися в собі, ми не для цього створені. Якщо ми будемо жити лише для себе, то не зможемо бути щасливими. Деякі люди допомагають іншим, бо у них був добрий приклад їх бабусь та дідусів, батьків, які відмовляли собі у чомусь, але завжди годували та зігрівали бідних і нужденних.

Старше покоління пережило важкі часи — голод, війну, репресії, це зробило їх серця більш чутливими до болю ближнього. Нам, у суспільстві споживання, треба бути пильними, щоб не зачерствіти душею в часи мирного й комфортного життя. Ніхто не знає, як повернеться доля, можливо, й нам колись буде потрібна підтримка…

Про те, що найбільше надихає у благодійній діяльності

Безперечно, надихають рухатися вперед і не здаватися радісні очі підопічних, яким вдалося врятувати життя, надихає відповідальність за людей, яких ми обіцяли не залишати в біді. Дуже надихає наша команда волонтерів, на яку завжди можна покластися та яка своєю самовідданою працею творить чудеса й міняє світ навколо на краще.

Якщо ти запалюєш промінчик надії, любові й віри у серці хоч одної людини, простягнувши їй руку допомоги, то твоє життя проходить недаремно, і доброта твого серця розкривається в усій повноті. Ця людина з вдячності теж підтримає іншого нужденного, той — ще когось, і ріка добра й любові у світі ставатиме все ширшою і повноводнішою.

На яких цінностях має розвиватися Україна?

На мою думку, Україна повинна розвиватися на традиційних моральних цінностях доброчесності, любові, милосердя, свободи, справедливості та взаємоповаги. Україна — це кожен із нас, і коли ми день за днем ставатимемо кращими, все більше буде сяяти і розквітати наша країна.

Хто ми? 

Ми волонтерський рух «Парасолька», допомагаємо пенсіонерам, бездомним та людям з інвалідністю. Надаємо харчування, медичну допомогу, соціалізуємо, оформлюємо документи та пенсії, селимо в притулки. Також допомагаємо в лікуванні онкохворим та іншим тяжкохворим людям.

Чого ми прагнемо?

Ми прагнемо, щоб якнайбільше безхатченків, отримавши необхідну допомогу, поверталися до нормального життя. Щоби знедолені люди завжди мали, де поїсти, у що вдягнутися, отримати соціальну та медичну допомогу.
Також наша мета — рятувати життя тяжкохворим людям.

Як до нас долучитися? 

Можна приєднатися до нас як волонтер. Небайдужі люди допомагають нашим підопічним продуктами, медикаментами, одягом, транспортом та фінансово. Необхідна також юридична допомога.
Про наші нагальні потреби можна дізнатися на нашій сторінці у Фейсбук або за телефоном: +38 096 535 73 56 (Олеся).

Як дізнатися про нас більше?

Пишіть нам та приходьте в гості. Ми завжди раді всім.
Стежте за нашою діяльністю на сторінці у Фейсбук та долучайтеся до наших благодійних акцій.

Джерело