Маленький ангел: як у Львові допомагають батькам пережити втрату дітей

За статистикою на сто народжених дітей в Україні — одна втрата. З 2017 року в Україні почали відзнатичати Всезсітній день обізнаності про перинатальну втрату, якій припадаж на 15 жовтня.

Того ж року у Львові створили громадську організацію Перинатальний хоспіс — “Слід життя”, де допомагають батькам пережити втрату дитини. Ініціаторкою проєкту стала сестра Юстина-Ольга Голубець, яка підтримує пари, які втратили дитину,  ще з 2013 року.

“У нашому суспільстві звикли замовчувати перинатальні втрати. Стався викидень, померла дитина, а всі навколо можуть казати, що ти потерпиш, що час вилікує. Проте така позиція неправильна, адже батьків треба підтримувати. Їм потрібен час, щоб усвідомити втрату”, — говорить Юстина-Ольга Голубець.

Причини перинатальної втрати

За статистикою, на сто народжених дітей в Україні — одна втрата. Щорічно у країні не народжується  до 200 000 дітей, а кожна п’ята вагітність невдала. 

Причинами смерті малюків є, у першу чергу, асфіксія – удушення під час пологів. На другому місці — вроджені та спадкові хвороби.

Медики виділяють пренатальну та перинатальну втрати. Пренатальна втрата — це втрачена вагітність від зачаття до її завершення. Перинатальна — з 22 тижня вагітності до 7-го дня після народження дитини.

“Слід життя” має спеціальний одяг для найменших малюків. Інколи він буває першим, але деколи – останнім.

“Ми маємо провести дитину. Вагітність ніколи не була уявною, дитина теж, тому з нею обов’язково треба належно попрощатися. Цей момент допомагає усвідомити реальність. Незалежно від терміну життя малечі — вона заслуговує на гідне поховання”, — пояснює сестра Юстина-Ольга.

Медики теж переживають втрату дитини

Ще одна сторона проблеми — нагальна потреба навчити медичний персонал, як поводитись у таких ситуаціях. Медики повинні знати, що сказати, як говорити та не боятися підтримати батьків.

“Інколи медики лишаються сам на сам з тілом та своїми переживаннями. Бувають навіть конфліктні ситуації, вони виникають тоді, коли є брак часу на комунікацію. Ми ще вчимося тому, як правильно це робити”, — каже сестра.

Хрещення допомагає пережити смерть дитини

Багато батьків, які втратили дитину, хочуть її похрестити. У цьому допомагає медичний капелан при Львівській обласній інфекційній лікарні та Львівській обласній дитячій лікарні “Охматдит”отець Володимир Мощич.

“Таїнство хрещення дає внутрішнє заспокоєння батькам, тому що дитина є християнином та отримала ім’я. Ми передаємо дар віри від батьків до дитини”, — говорить отець Володимир Мощич.

Тема втрати дитини стосується не тільки батьків. А й, наприклад, братів чи сестер померлої дитини, які чекали на малюка.

“Ми не можемо вилікувати смерть, але від нас залежить, чи ми цей біль своїми вчинками поглибимо, чи підставимо плече, щоб підтримати батьків”, — говорить засновниця проєкту.

Батькам допомагають пережити втрату інші батьки

Також у організації “Слід життя” впоратися з горем допомагають батьки, які вже колись пережили подібну втрату. Ореста Заславна — одна з них. Ще декілька років тому жінка не могла говорити про власне горе.

“У нашій родині 4 роки тому була донечка Оксанка. Вона прожила 8 днів та відійшла. Мені пощастило зустріти на своєму шляху підтримку. Так, це нелегко. Зараз я можу говорити про це вільно, я це пережила та відпустила. Хоча я знаю батьків, які не змогли зробити цього за 8-9 років”, — поділилася своєю історією Ореста.

Як підтримати пару, у якої померла дитина

Якщо у пари сталося горе — слова “Так сталося” або “На все Божа воля” не підтримають батьків. Також не варто питати “Куди поділась ваша дитина”. Це недоречно.

Хоча немає універсальної відповіді на питання, як підтримати батьків. Головне, рекомендує сестра Юстина-Ольга, бути поруч.

Якщо ви бачите, що людина хоче поділитися з вами горем, вислухайте її. Не переводьте тему на іншу. Важливо — пам’ятати про дитину, яка відійшла.

Організація “Слід життя” видала книгу “Маленький ангел. Втрата дитини під час вагітності чи після народження”, де зібрали історії батьків, що втратили дитя. У ній можна знайти інформацію, яка допоможе пережити втрату.

Якщо у вашій сім’ї трапилось горе — пам’ятайте, що ви не самі. Звернутися за допомогою можна сюди.

Лідія Неплях