Діти війни: пояснюємо про швидке усиновлення, торгівлю дітьми та сиріт на вулицях

Чому варто не поширювати повідомлення про всиновлення дітей? Як реагувати, щоб не завдати шкоди?

«Під час війни усиновлення неможливе ні за звичною, ні за пришвидшеною процедурою, в тому числі іноземними громадянами», — поінформувала Катерина Павліченко. 

«Тому ще раз закликаю звертатися тільки до офіційних джерел та намагатися перевіряти інформацію, яку поширюєте. Як варіант, звертайтеся на гарячу лінію Українська мережа за права дитини та UNICEF Ukraine — вони перевірять інформацію та повідомлять вам про результат або/та опублікують його», — нагадала заступниця міністра.

"Терміново. На Прикарпаття привезли 45 дітей. Батьків убито. Можливо, хтось хоче усиновити" – такі повідомлення активно поширювали в українських соцмережах. Змінюються тільки міста/області, куди привозять дітей, а також – їхня кількість.

Якщо ви побачили таке повідомлення, одразу побігли телефонувати та допомагати "новим сиротам", зупиніться, видихніть. Пояснюємо три основні групи фейків щодо дітей, на які не варто реагувати.

"Там купа дітей, треба усиновити" – фейк перший

Не всі діти в дитбудинку чи інтернаті не мають батьків. Є сироти – діти, в яких померли чи загинули батьки. І є діти, позбавлені батьківського піклування. Це:

• діти, чиїх батьків позбавили на них прав;

• забрані у батьків без позбавлення батьківських прав;

• чиї батьки визнані зниклими, померлими або недієздатними;

• чиї батьки ув'язнені чи у розшуку;

• чиї батьки довго хворіють і через це не можуть доглядати за ними;

• підкинуті діти, батьки яких  невідомі; 

• діти, від  яких  відмовилися батьки;

• безпритульні діти.

І є ще діти з інвалідністю, влаштовані в інтернати, якщо батьки не могли про них вдома належно подбати. 

Важливо: під час бойових дій процедура всиновлення не працює – ні в Україні, ні за кордоном. Тобто, ще раз: усиновити дитину під час війни неможливо. На це є серйозні причини. 

Насамперед неможливо зібрати весь пакет документів, пояснює голова правління Української мережі за права дитини Дар'я Касьянова. Бо, наприклад, суди зараз не працюють, реєстр закритий і отримати свідоцтво про (не)судимість неможливо: "Люди з різних причин хочуть усиновити дітей, ми не можемо ризикувати життям малечі".  

До того ж багато людей на емоціях хочуть усиновити дітей, чий біль вони побачили. Але усиновлення – це рішення, яке потрібно зважити. 

"Наприклад, у мене є реальна історія жінки, яка побачила дворічну дитину і захотіла її усиновити. Але в цієї малечі є брати та сестри в інших установах. Конвенція з прав дитини вимагає, що брати та сестри були всиновлені в одну родину, не можна їх розділяти. Всіх взяти ця родина не була готова".

А якщо я хочу прихистити дитину без усиновлення? 

Можна взяти дитину під опіку, це інша процедура, зараз спрощена. Наприклад, родичі можуть так зробити. Не треба проходити спецнавчання, збирати увесь пакет документів. 

Також є тимчасове влаштування дитини в сім'ю, з якою у неї склалися хороші стосунки. Наприклад, є у нас історія, що в Бучі сусідка взяла до себе хлопчика, бо його батьки загинули, а стосунки з сусідкою склалися", – каже Касьянова. 

За Кримінальним кодексом України – торгівля, передання або одержання дитини караються позбавленням волі від 5 до 12 років, нагадують експерти.

Тому бачите подібні вкиди – звертайтеся до кіберполіції.

Детальніше про те, як допомогти дитині, яка залишилась без супроводу дорослих, в період воєнного стану в Україні – поради ЮНІСЕФ.

"Дітей вивозять за кордон, там їх усиновлюють чи продають" – фейк другий

Українські діти дійсно виїжджають за кордон. З моменту повномасштабного вторгнення таких уже понад 4000, але їх там не усиновлюють.

Адже ця процедура відбувається за законодавством України, а наразі усиновити дитину неможливо.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, виїжджають тільки після офіційного запрошення від конкретної країни, розповідає Касьянова. 

"Австрія, Німеччина чи Польща надсилають лист, де вказують, що можуть прийняти конкретну кількість дітей до кінця війни, у них будуть такі умови, готові розмістити з особою, яка супроводжує. Крім того, є у нас форма для дітей з інтернатних установ – вони не можуть розміщуватися у родинах, хоча є і такі випадки. І до війни на один місяць діти виїжджали на оздоровлення у Канаду, Італію та США. Зараз просто держава посилила контроль за такими групами дітей, щоб зменшити бодай якусь можливість торгівлі дітьми", – каже Касьянова. 

За інформацією Мінсоцполітики, дітей можуть вивозити за кордон, але супроводжувати їх мають прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни та піклувальники.  І для перетину кордону мають бути додаткові документи:

1. Договір про влаштування дитини до прийомної сім'ї або договір про створення дитбудинку сімейного типу, або рішення/розпорядження про встановлення опіки (піклування), або їхня копія.

2. Письмове погодження органу опіки та піклування чи обласної військово-цивільної адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.

"До нас часто звертаються з інформацією, що дітей вивезли за кордон без супроводжуючого. Все, тепер вони в іншій державі, без українського контролю, допоможіть. Національна соціальна сервісна служба чи представники національного штабу одразу перевіряють інформацію. Виявляється, що супроводжуючий є, але для цієї країни він таким не вважається. Наприклад, виїхали три сестри – 30, 17 та 8 років. У дорослої є всі необхідні документи, але в ту країну, куди вони приїхали, супроводжуючим можуть бути лише батьки. Тобто вони не порушили наше законодавство, але в іншій країні – свої вимоги", – каже Касьянова. 

Детальніше: Процедура виїзду за кордон дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни

"Через війну у нас гора сиріт, які втратили батьків, їм не можуть знайти родини" – фейк третій

Діти, які стали сиротами у 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії, не залишаються на вулицях. Вони ще не на обліку з усиновлення через війну, але для них насамперед розглядається варіант опіки – тобто щоб забрали найближчі родичі. 

"Головне завдання – встановити особистість дитини, дізнатися, де її батьки і так далі. Є складність, що зараз не видають свідоцтво про смерть, особливо в містах, де проходить лінія фронту.

Більшість дітей, які втрачають батьків, мають родичів. І родичі шукають цих дітей, приїжджають до них.

Якщо дитина підтверджує, що це її дядя, тьотя чи інший родич, то дитину віддають в цю родину. Я не чула ще випадків, щоб дитина не була ідентифікована", – каже Дар’я Касьянова. 

Як шукати дитину?

• Якщо ви розшукуєте дітей ваших родичів, які були в зоні бойових дій, звертайтеся до поліції. 
• Якщо розшукуєте дитину, яка була в дитячому інтернаті, – також до поліції. Після вашої перевірки поліція зможе передати інформацію, до якої області перемістили дитбудинок.
• Якщо до війни розпочався процес всиновлення, але не відбувся суд, потрібно телефонувати в місцеву службу зі справ дітей. Якщо зв’язку з цією структурою немає, то до Національної соціальної сервісної служби. 

Крім того, створено чатбот Дитина не сама, де можна залишити заявку, якщо ви шукаєте або знайшли дитину, а також якщо хочете забрати дитину для тимчасового влаштування. 

Як можна допомогти дитині, якщо її неможливо всиновити?

В Україні є різні форми тимчасового прийняття дітей до себе в сім’ю, допоки не будуть знайдені їхні батьки чи інші родичі, повідомляє Мінсоцполітики.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, може бути влаштована службою у справах дітей у сім’ю родичів, знайомих, а також в сім’ю патронатного вихователя.

Важливо: Якщо після війни сім'я дитини не знайдеться, аби її забрати, пріоритетне право на всиновлення дадуть людям, які взяли її під опіку. 

Родини, які подали заявку через чатбот "Дитина не сама", теж розглядатимуться як потенційні всиновителі. 

А після війни ми можемо швиденько всіх усиновити?

За словами Дар’ї Касьянової, ще восени 2021 року громадські організації вже працювали над тим, щоб в судах процес усиновлення відбувався швидше і це питання було пріоритетним. Зараз законопроєкт – у нардепів, але через повномасштабне вторгнення його відклали. 

Також важливо за темою: Якщо бачите дитину без дорослих: поради для громадян, волонтерів та батьків

Ольга Модіна