Не полишила тварин з перших днів війни: історія працівниці Київського зоопарку

Мер Києва Віталій Кличко поділився історією про дівчину, від чиєї роботи у перші місяці широкомасштабної агресії росії залежало життя мешканців Київського зоопарку.

Мовиться про 27-річну зоотехніка відділу копитних Київзоо Анастасію Горенко. Оскільки робітників не вистачало, дівчині доводилося робити роботу за декількох фахівців: слідкувати за раціоном, умовами проживання у вольєрах, станом здоров’я своїх вихованців, годувати тварин, прибирати.

«Того дня (24 лютого) я прокинулася від вибухів і не зрозуміла, що відбувається. Прогортала новини, зрозуміла — війна. Було досить складно зібратися, але врешті вдалося і я поїхала до зоопарку.

Перші дні було важко, не розумієш, як організувати роботу, але ми зібралися до купки та впоралися зі всіма труднощами», — згадує дівчина.

Перші півтора місяця Анастасія працювала без вихідних та фактично жила у зоопарку. Пояснює, думок покинути Київ чи Україну, не було. Вона залишилася в зоопарку, аби дбати про тварин. А піклуватися було про кого — всім відомого слона Хораса, жирафів Джамбо і Джуто, антилоп, гуанако, бізонів і багатьох інших.

«Тварини спокійні, і давно звикли, що десь може гупнути. Тим паче, що у нас тривала реконструкція. Думаю, вони все списували на будівництво», — припускає Анастасія.

На початок воєнних дій в зоопарку був певний запас кормів, яких вистачало на кілька тижнів. А як значно поменшало — отримали допомогу від місцевої влади та від інших країн, каже вона.

Попри втому та гул сирени, Анастасія залюбки біжить на роботу до улюблених тварин, які додають їй ентузіазму.

Київський зоопарк став притулком для тварин і з інших зоопарків країни, де їх перебування через бойові дії було небезпечним. Наприклад, до столиці переїхала тигриця Даліла з Харкова, мавпи та черепахи з приватної ферми з-під Києва.

Джерело