Шість днів тому російські ракети вбили 24 людини у Вінниці. Серед них діти, студенти, звукорежисер, вчителька, пенсіонерка, підприємець, волонтер

«Мене завжди коробить формулювання «загинули стільки-то осіб». Бо за кожною «особою» історія людини. Людина народилась, вчилась, кохала, жила, читала книжки, їла, мріяла. А потім в неї прилетіла російська ракета. Тому це не особи, а люди. Разом із «Меморіалом цивільних жертв війни» встановили 19 із 23 людей, які загинули від ракет у Вінниці ― Імена та прізвища інших поки не вдалося встановити — ідентифікація тіл іще триває. Але кожна жертва має імʼя та прізвище», - написав головний редактор видання «Бабель».

Шість днів тому російські ракети вбили 24 людини у Вінниці. Серед них діти, студенти, звукорежисер, вчителька, пенсіонерка, підприємець, волонтер. Ось імена, прізвища та короткі історії цих людей.

Вдень 14 липня російські війська ударили ракетами по центру Вінниці. За два дні рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій завершили розбирати завали. Загинули 24 людини, з них троє — діти. Ракети влучили у місцевий Будинок офіцерів, де діти займалися в гуртках, а ввечері 14 липня мав бути благодійний концерт Roxolana. Один з учасників гурту — Євген Коваленко — загинув. Платформа пам’яті «Меморіал цивільних жертв війни» зібрала дані про 19 жертв обстрілу. Імена та прізвища інших поки не вдалося встановити — ідентифікація тіл іще триває. Серед тих, хто загинув, різні люди — волонтер, що допомагав армії, студентки, працівники банків, розташованих по-сусідству, звукорежисер, який готував вечірній концерт. «Бабель» публікує короткі історії цих людей.

Ліза Дмитрієва, 4 роки

Останнє відео з чотирирічною Лізою Дмитрієвою під час прогулянки зняла її мама Ірина. Ліза котила візочок, а мама у неї питала: «Зайка, куди ми зараз йдемо?». У своєму Instagram Ірина Дмитрієва часто розповідала про материнство та досвід виховання Лізи, дівчинки з синдромом Дауна. Розповідала, як долають кризу трьох років, фотографувалися з донькою у лаванді та гортензії. На момент обстрілу вони поверталися з розвивального логопедичного заняття. Ліза загинула одразу, її мама знаходиться в реанімації.

Ірина Дмитрієва родом із Вінниці, але до війни жила у Києві. З чоловіком Артемом розлучена, але батько підтримував звʼязок із донькою.

«Ірина багато уваги приділяла доньці, займалася з фахівцями її розвитком та освітою», — розповіла її знайома Алла. — Ліза була особливою і найкоханішою донечкою. Єдиною і бажаною».

У 2021 році Ліза знімалася в різдвяному ролику першої леді Олени Зеленської.

Євген Коваленко, звукорежисер, 25 років

Євген працював звукорежисером у команді співачки Roxolana, концерт якої мав відбутися в Будинку офіцерів ввечері 14 липня: «Під час ракетних обстрілів частина нашої команди перебувала на головній площі. Усі вони поранені. Євген був чуйним, веселим і неймовірно щирим», — повідомила співачка. Хлопець помер у лікарні. Йому було 25 років.

Євген навчався у Києво-Святошинській районній класичній гімназії — зараз це Боярський академічний ліцей «Гармонія». Потім вступив до Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Весь час присвячував музиці. У нього залишилася кохана дівчина і батьки. Співак Вадим Олійник, який також співпрацював з Євгеном Коваленком, додав, що той був надзвичайно професійною людиною: «Він був дуже крутим хлопцем. Він залишився в Будинку офіцерів у Вінниці, тому що був справжнім профі і викладався на повну».

Катерина Гула, адміністраторка клініки, 24 роки

Катерина Гула, 24-річна адміністраторка клініки «Нейромед», того дня, як і зазвичай, була на роботі.

«Сталися обвал та пожежа, внаслідок прильоту ракети, Катерина загинула на місці, — розповіли у клініці. — Катя — це людина, яка кожного дня йшла на роботу, щоб допомогти пацієнтам».

Увесь день 14 липня родичі та друзі дівчини розшукували її. «Ми не віримо», — писала подруга родини Олена, коли тіло Катерини вдалося ідентифікувати. Катерина Гула навчалася у Вінницькому торговельно-економічному інституті. У неї залишилися мама і брат.

Аліна Кисіль, працівниця ПриватБанку, 25 років

Дівчина працювала у відділенні ПриватБанку, розташованому в Будинку офіцерів. У 2015 році вона вступила на третій курс спеціальності «Облік і оподаткування» у Вінницький навчально-науковий інститут економіки ЗУНУ. А вже у 2018 році отримала диплом магістра і влаштувалася на роботу у ПриватБанк.

«Біль, сум, злість… Пам’ятаємо її як розумну, допитливу, цікаву, юну та надзвичайно амбітну дівчину», — розповіли в адміністрації кафедри, де колись навчалася загибла. На початку липня Аліні виповнилося 25 років.

Тетяна Харченко, менеджерка клініки

Тетяна працювала менеджеркою в клініці «Нейромед», у момент вибуху вона була на роботі. Жінка виховувала сина, любила подорожувати. Її син у вересні має йти в перший клас.

Віктор Поліщук, підприємець

Віктор народився і жив у Вінниці. Був підприємцем, працював у поліграфічній галузі. Паралельно займався організацією музичних подій у місті, привозив цікаві гурти, організовував виступи перед військовими, збирав гроші на підтримку ЗСУ. Дуже любив подорожі, українські музичні фестивалі, гори, музику та сноуборд.

Той день, 14 липня, Віктор планував провести з гуртом «Воплі Відоплясова», у яких був концерт у Вінниці. Вони мали зустрітися у центрі міста. Гурт запізнився на 10 хвилин, а Віктор опинився в епіцентрі вибуху. У Віктора залишилися дружина та 10-річна донька.

Кирило Пяхін, 8 років

На момент вибуху Кирило був у машині. Разом зі своїм дядьком чекав на бабусю, яка зайшла у відділення ПриватБанку. Після вибуху хлопчик потрапив у вогняну пастку. Дядька Кирила відкинуло вибуховою хвилею. Бабуся хлопчика залишилася неушкодженою.

Понад добу Кирила Пяхіна шукали і не могли знайти. Мама хлопчика, Маріанна Пяхіна, здала зразок ДНК. Після цього 15 липня родичам Кирила повідомили, що його тіло вдалося ідентифікувати. Разом із мамою Кирило наприкінці квітня приїхав до Вінниці з Херсону.

Вікторія Жарій (Рекута) та її син Максим, 7 років

Вікторія жила в селі Мала Мочулка. Виховувала сина та працювала лікаркою в стоматологічній клініці. У той день жінка з сином приїхали на огляд у клініку «Нейромед» і на момент обстрілу перебували там. Син загинув разом із мамою.

Леся Ващук, 41 рік, та Світлана Чешківська, продавчині магазину

Леся Ващук працювала продавчинею у торговому центрі «4 сезони», що неподалік епіцентру вибуху. Разом з нею загинула її подруга і колега Світлана Чешківська. «Як я любила купувати у них спідню білизну, я досі памʼятаю усі наші жарти. Це були не покупки, а настрій на цілий день», — розповіла клієнтка загиблих Анна Ткачук.

У Лесі Ващук залишилися чоловік і двоє дітей.

Катерина Суверіна, пенсіонерка, 58 років

На момент обстрілу 58-річна жінка саме перебувала поблизу Будинку офіцерів. Вийшла з тролейбуса і прямувала на роботу. Рідні понад добу розшукували її. У Катерини Суверіної залишилися дві доньки та онуки.

Володимир Доценко, волонтер

Володимир Доценко — учасник ГО «Дорожній контроль Вінниця». Активіст, якого друзі називали «Борода». Понад добу Доценка розшукували рідні і близькі, але 15 липня по обіді стало відомо, що він загинув. Володимир активно займався громадською діяльністю та волонтерив. У нього залишилося троє дітей, батьки і наречена, з якою Борода мріяв одружитися після війни. На його сторінці в соцмережі написано гасло: «Рабів до раю не пускають».

Олександра Борівська, студентка

Олександра була неподалік Будинку офіцерів під час вибуху. Батько розшукував доньку понад добу. Дівчина навчалась на другому курсі Донецького національного університету імені Василя Стуса на факультеті історії та міжнародних відносин.

Оксана Тиховська, учителька початкових класів

На момент вибуху жінка була в районі Будинку офіцерів, а потім не виходила на звʼязок. «Зустріли Оксану Миколаївну на площі, привітались, розійшлись, і через пʼять хвилин пролунав вибух, а вона саме йшла в бік школи», — повідомив її знайомий Андрій. Оксана Тиховська працювала вчителькою початкових класів у вінницькому ліцеї № 8. «Вона так любила рідну школу, і загинула, йдучи до неї» — розповіла сестра загиблої Ольга. Пізніше тіло Оксани вдалося ідентифікувати.

Ніна Нелегач, вихователька

Жінка отримала 85% опіків шкіри, 14 липня її доправили до лікарні. Того ж дня від отриманих поранень вона померла у лікарні. Ніна Нелегач мешкала у Лука-Мелешківській громаді Вінницької області. Жінка працювала вихователькою, розповіла мама однієї з її вихованок. У Ніни Нелегач залишилися чоловік та донька.

Ще троє загиблих — Галина Олексів, Костянтин Пузиренко та Олександр Калпай, про них команді «Меморіалу» поки не вдалося зібрати інформацію.

Кожен небайдужий може долучитися до збору імен загиблих у війні Росії проти України. Заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв. Команда «Меморіалу» працює, щоб люди не були цифрами в статистиці втрат — увесь світ має бачити їхні обличчя та знати історії тих, кого вбила росія. 

Інна Попович, Ярослава Вольвач