Донорський фронт: твоя кров може воювати!

В Україні стали більш охоче здавати кров, а ще українців, які зробили цей крок вперше значно збільшилося від початку повномасштабного вторгнення. Але наша країна все ще не відповідає стандарту ВООЗ щодо донорства.

Сьогодні донорство стало питанням національної безпеки й запорукою нашої обороноздатності. Кров, як і раніше, необхідна при операціях, пологах чи трансплантаціях, які нікуди не зникли попри війну. А також, без компонентів крові неможливо врятувати українських захисників і постраждалих від дій агресора цивільних мешканців. "Твоя кров може воювати. Стань донором!" – це гасло національної кампанії з популяризації донорства. Адже кожен з нас здатен робити власний внесок у донорський фронт та наближати нашу перемогу над ворогом. Тому Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян долучатися та проводити донації, поповнюючи стратегічні запаси крові.

Одна донація крові – три врятовані життя

450 мл - саме таку кількість крові беруть у донора при донації - це максимально допустима доза, також можуть взяти для дослідження ще до 40 мл. Кров ділиться на три компоненти: еритроцити, плазма і тромбоцити.

"Чому кажуть, що одна донація крові може врятувати трьох пацієнтів? Бо отримуємо три компоненти з однієї дози, взятої у донора. Для кожного з цих компонентів є свої показники. Еритроцити необхідні при анемії, травмах, пов’язаних з крововтратою, шлунково-кишкових кровотечах, крововтратах при оперативних втручаннях, пологах. Тромбоцити найчастіше потребують пацієнти з онкогематологічними захворюваннями на стадіях, коли проходять хіміотерапію. Плазма – опікова хвороба, гнійно-септичні процеси, гемофілічні кровотечі, тромбози", — пояснює Керівник "Київського міського центру крові" Віталій Демський.»

Замінника людської крові у світі ще не винайдено. Більш того, у компонентів є свій строк придатності. Строк зберігання еритроцитів до 42 днів, плазма може зберігатися до трьох років, а от життя тромбоцитів триває лише 5 діб. Зробити довгострокові запаси еритроцитів і тромбоцитів неможливо, і тому зберігати їх слід, простіше кажучи, в людях. Саме тому кожен центр крові має регіональну базу донорів і за потреби залучає їх до донацій.

Мурал художника Гамлета Зіньківського на воротах обстріляного будинку в Харкові

Вікторія Оксенюк, офіс менеджерка Parimatch Ukraine, розпочала свій досвід донорства декілька років тому, коли батько її знайомого потрапив у аварію та була термінова необхідність знайти кров відповідної групи.

"Знайомий каже, мовляв, потрібна кров, питання життя і смерті. Я зібралася, приїхала у клініку, не знала навіть, яка у мене група крові. Ніякого хвилювання не було, питань, потрібно це мені чи ні, теж. Все було настільки швидко. На кушетці вже збагнула, як все сталося", — розповідає Вікторія.

Потім, протягом деякого часу до Вікторії зверталися з центру крові, коли була потреба. Тож, на прохання медиків, дівчина тричі долучилася до донацій. А після повномасштабного нападу відбулася п’ята здача крові. Донація проходила у вересні у київському офісі компанії, тоді Parimatch разом з Blood Agents імені M.M. Амосова організували збір крові до Дня донора. Охочих було півсотні, за день вдалося зібрати 19 л крові для військових і постраждалих українців унаслідок вторгнення рф. Вікторія хвилювалася, бо мала перерву в донорстві у майже два роки, але за результатами перевірки медики надали "зелене світло".

"Для мене бути донором — це не складно, а просто поділитися своєю 3+. Це найменше, що я можу зробити зараз. Наприклад, я не маю можливості купити танк чи пожертвувати великі заощадження на ЗСУ, але допомагаю тим, чим можу. Це зараз мій обов’язок. І я закликаю долучатися до донорства інших. Ми — нація впертих і сміливих", — підсумувала дівчина.

Хто може бути донором

Донором може стати кожна дієздатна людина віком від 18 років. Серед обов’язкових вимог: маса тіла не менше ніж 50 кг і відсутність протипоказань до донорства. А їх немало: повні протипоказання, як-от злоякісні захворювання чи ВІЛ, або тимчасові – пірсинг, татуювання чи інфекції. Повний перелік протипоказань можна дізнатися на сайті Київського міського центру крові за посиланням.

Джерело