86-річна пенсіонерка з Сум читає вірші для допомоги ЗСУ

У 86 років вивчила понад півсотні віршів Ліни Костенко, а нині читаючи їх на пам’ять збирає гроші для воїнів ЗСУ. Наталія Морюхно майже півтора місяця поспіль виходить до торгового центру в Сумах і читає перехожим вірші. За цей час назбирала понад 9 тисяч гривень. 

"Дуже переживала за те, що не можу матеріально допомогти воякам. Тут у дворі якісь сітки, хтось щось з їжі робить, а я думаю: що ж я така невкалєба, бо я нічого не можу зробить", — почала розповідати пані Наталія.

Збірку Ліни Костенко пів року тому подарував зять, згадує жінка. Відтоді й почала вчити вірші. Ідея ж їх читати на загал, аби зібрати гроші для воїнів прийшла у 86-й день народження, рідні тоді її підтримали. Вперше довелось зачитати поезію у тролейбусі, каже пані Наталія.

"Розговорились і жіночка каже: "Та я так люблю Ліну Костенко". І наче один віршик згадала". Я їй кажу: "Я вам прочитаю". І прочитала один, другий, третій і наче я тут тихенько читаю, а на зупинці виходять люди й кажуть: "Дякую, дякую, а скільки вам років, яка в вас пам'ять". І я тоді подумала, що інтерес же в людей є, я спробую", — розповідає жінка.

Наталія Морюхно

Аби люди розуміли, для чого збирає гроші, пані Наталія має спеціальну табличку.

"Одягаю її отак за петельку курточки та всі йдуть і читають, а я запрошую: "Зупиніться, будь ласка". Без запрошення дуже рідко зупиняються. Хочу сказати, що дуже важко. Читати – це мені в радість, а зупинити – дуже важко. Всі кудись біжать, кудись спішать, я кажу: "Коротенький віршик на три хвилинки" — пояснює пенсіонерка.

Таке заняття жінка називає своєю роботою. Виходить на неї майже щодня.

Волонтерить пані Наталія біля торговельного центру на проспекті Перемоги із 14 жовтня. Відтоді назбирала понад 9 тисяч гривень.

Прапор України від українських захисників на знак вдячності пенсіонерці Наталії Марюхно

Частину із зібраних грошей жінка передала волонтеру Сергію Окуню для закупівлі необхідного обладнання 31 бригаді. Воїни подарували жінці бригадний прапор.

"А я прийшла додому, розклала його на столі, прочитала всі прізвища вояків, їхні позивні. Ви знаєте, прочитала, а тоді отак притулила до грудей і сльози річкою потекли, я не могла зупинити їх, бо це були сльози печалі й радості. Радості, що ми змогли їм допомогти. Печалі, що ще їм прийдеться довго-довго працювати й важко", — ділиться Наталія Морюхно.

Наталія Морюхно

Крім зібраної для воїнів допомоги, надихає волонтерити далі і вдячність тих, хто слухає поезію Ліни Костенко. Зупинятися, говорить бабуся, у свої 86 років не планує.

"Прямо під вашим прапором і я з вами буду крокувати до перемоги", — наголошує пенсіонерка.

Джерело