Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Христос рождається — славте, 

Христос з Небес — зустрічайте, 

Співайте Господеві вся земля

Ірмос канону Різдва Христового

Цими святими словами сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, з великим мироспасительним Празником Різдва по плоті Спасителя нашого і Бога, Господа Іісуса Христа.

На превеликий жаль, і цьогорічне Свято Різдва Христового ми зустрічаємо під гул смертельних пострілів, якими вороги нищать нашу землю і наш народ. Крім цієї скорботи, ми страждаємо ще від внутрішньої ворожнечі, яка на релігійному ґрунті розпалюється всередині нашого народу. Всяка ворожнеча внутрішня і зовнішня має один ефект, одну дію — вона ослабляє і нищить нас.

Але ми мужньо стоїмо, захищаємо свою землю і любов’ю свідчимо про свою християнську гідність і честь. Ми молимось Богу з глибокою надією, що Господь зглянеться на нас і «спасе нас від ворогів наших і захистить від тих, що повстали на нас» (Пс. 58, 2).

Ніякі обставини не можуть нас відлучити від любові Божої, тому сьогодні ми піднімаємо свої розумні очі до Неба і радісно святкуємо Різдво Христове.

Різдво Христове — це свято миру і Божого благовоління. Різдво Христове — це велика тайна пришестя у світ Бога у плоті. Різдво Христове — це втілення Божественної Любові, Яка прихилила Небо до землі.

Святитель Григорій Неокесарійський називає Різдво Христове новим чудом, у якому Вітхий днями Бог зробився Младенцем, щоб людей зробити Божими дітьми, а преподобний Єфрем Сирін говорить, що в Різдві Христовому Божество поклало на Себе печатку людини, щоб людину прикрасити печаткою Божества. Цей же преподобний, розмірковуючи про нашу праматір Єву і про Пресвяту Діву Марію, говорить, що Єва народила вбивцю, а Пресвята Діва Марія народила Життєдавця. Єва народила того, хто пролив кров брата свого, а Пресвята Діва Марія народила Того, Хто пролив Свою кров заради братів Своїх.

Скільки добра, світла, теплоти і Божественної любові зійшло на землю в благословенну Вифлеємську ніч, людський розум осягнути не може. Цього не можуть осягнути навіть святі Ангели, які в благословенну Різдвяну ніч з’явились Вифлеємським пастушкам і сповістили, що нині у Вифлеємі, у місті Давидовому, народився Спаситель, Котрий є Христос Господь (Лк. 2, 9–11). Пастушки перші з усіх земнородних прийшли у Вифлеємську печеру і поклонились Богомладенцю Христу, розповівши Божій Матері і старцю Йосифу все, що сповістив їм Ангел.

У цей же перший день Христового Різдва до Вифлеємської печери прийшли три мудреці — Волхви зі сходу. Їм з’явилась чудесна зірка і привела їх до новонародженого Богомладенця Христа. Волхви поклонились Богомладенцю і принесли Йому пророчі дари: золото, ладан і смирну.

Яка дивна Божественна любов до нас, грішних людей! Син Божий тільки народжується, і вже кличе до Себе все людство. Святі Ангели, які з’явились Вифлеємським пастушкам, стверджує прп. Єфрем Сирін, — це знамення, через яке Богомладенець Христос запрошує до Себе іудейський народ, а чудесна зірка, яка з’явилась східним Царям, — це знамення, через яке Господь запрошує до Себе все людство. І сьогодні, коли від Різдва Христового минуло понад дві тисячі років, Господь і Спаситель наш Іісус Христос знову кличе до Себе кожного з нас.

Під час земного життя кожна людина проходить випробування, в яких вона складає духовний іспит своєї гідності. Серед життєвих труднощів і випробувань кожен із нас має засвідчити свою розумну любов до Бога, свого Творця і Промислителя, і до людей, які є носителями образу вічного Бога. Людина, яка серед випробувань і труднощів не губить своєї розумної любові до Бога і ближнього, цим свідчить, що вона йде до Бога і хоче бути причасницею спасительного торжества, яке Предвічний Бог улаштував для нас через Своє Різдво і до якого Господь запрошує нас: «Прийдіть до Мене, всі струджені й обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11, 28).

Дехто вважає, що мир і спокій душі можна досягнути багатством, розвагами та людською славою. Як правило, такі люди намагаються всіма правдами і неправдами накопичувати багатство і оточувати себе людською славою в надії, що в цьому вони знайдуть душевний мир і щастя. І яка трагедія буває, коли людина помічає, що вона, здобувши багатство і славу, душевного миру і щастя не досягнула. Адже душевний мир і щастя — це дар Божий, який не залежить ні від багатства, ні від слави. Блаженна та людина, яка змогла це зрозуміти і яка, як блудний син, має мужність встати і повернутись в Отчий дім.

Душа кожної людини прагне молитви, покаяння, смирення і любові, яка засвідчується добрими ділами. І ті люди, які наповнюють свою душу молитвою і діючою любов’ю, незалежно від того, чи вони багаті, чи бідні, чи вони відомі і славні, чи малопримітні, насолоджуються щастям і миром, який приніс на землю Богомладенець Христос і який оспівували в Різдвяну ніч святі Ангели: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).

Ще раз щиро вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, зі Святом Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа. Бажаю всім миру, щастя, здоров’я і спасіння, щоб усі ми стали достойними причасниками спасительного Божественного торжества, яке подарував нам Богомладенець Господь наш Іісус Христос, Якому від нас слава, честь і поклоніння на віки. Амінь.

Нехай Господь благословить миром нашу Українську землю й увесь світ.

З Різдвом Христовим!

 Смиренний

Онуфрій

 Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове, 2024 р.,

м. Київ