Новости
Перші враження
29 August 2011Истинно говорю вам,
если не обратитесь и не будете как дети,
не войдете в Царство Небесное
Мф.18:3
Я не раз чула, що «добродетелью побеждаются грехи», що «нужно творить добрые дела». І не помітно для себе спрацьовував механізм самовиправдання — намагаюся жити по заповідям Божим, милостиню даю, всім, хто звертається до мене, намагаюся допомогти...
А ніколи не задумувалася, що фактично, це все не моя заслуга, а милість Божа. Адже добро роблю, тільки коли Бог все так управить, що я стану лицем перед фактом — потрібно допомогти. Інакше, яка ж ти християнка?! І то, ще подумаю, чи таки дійсно це буде добра справа, чи варто... Де ж тут моє власне бажання і праця в розвитку доброчесності, в допомозі ближньому? Так, виникла сама ідея — самостійно йти й допомагати, а не чекати нагоди.
На щастя, я знала, що при Іонінському монастирі є волонтери, які їздіть в дитячі будинки. На сайті монастиря знайшла відповідні посилання та домовилася про відвідання разом з групою волонтерів діток в онкологічній лікарні. Спочатку я пішла в дитяче відділенні онкології, що знаходиться на Ломоносова, а згодом ще й в Міську онкологічну лікарню, що на Верховинній.
Мене одразу попередили, з дітьми про хворобу не говорити і не жаліти. Що вразило саме перше, так це вік дітей
Після молитви, Володимир (куратор групи), розповідає діткам про свято або святого, день пам’яті якого був напередодні. Діти вже мають окремі зошити для недільної школи і вклеюють в них зображення іконок, розповідь про свято/святого, загадки, кросворди. Потім з допомогою волонтерів розфарбовують картинки, роблять різноманітні вироби своїми руками.
І тут відкрилася глибина дитячої чистоти. Ніхто з них, жодним жестом, жодним словом, не вимагає до себе співчуття, не скаржиться на свою долю і на своє життя, не живе минулим і не шкодує про невідоме майбутнє. Життя сприймається таким, як воно є, діти радіють тому, що мають зараз. Більшість діток — далекі від уявлення про Бога, сім’ї явно не часто відвідують церкву. Але від них не можна почути жодних нарікань ні на Бога, ні на долю.
Звичайно вони сумують за домівкою, в лікарні їм нудно, вони радіють приходу волонтерів, спілкуванню з ними, можливості взнати щось нове, навчитися чомусь новому. Завдання волонтера допомогти дитині зробити щось, що в неї не дуже виходить, підтримати позитивний настрій дитини, зацікавити її розповіддю чи можливістю власноруч зробити щось гарне. Адже діти цілими місяцями живуть в лікарні, без своїх друзів, без рідних, домашніх улюбленців.
Як і будь-яка хвора людина, вони швидко втомлюються, дуже чутливі до протягів. Але очі у них світяться радістю і вірою, що все буде добре, їх душі не знають нарікань. Ці діти є прикладом смиренності і покірливого прийняття волі Божої.
Віталіна Дворовенко
Координаторы направления:
Володя Лень, тел.
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Ionian Youth Tea Parties
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Interparish Youth Center
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых