Новости
Важливий крок у добрі справи
01 September 2011Все почалося з того, що мене звільнили з роботи і залишався час після занять в інституті.
Я не знаючи чим себе взагалі зайняти вирішила по благословенню свого духовного отця піти на молодіжку. Не уявляючи що це таке з власної цікавості мені було лячно йти, але залишилася в захваті від цього дня, що туди потрапила. Тобі досить прийти з поганим настроєм і його тобі виправлять на прекрасний, веселий настрій з яким ти залишишся до кінця неділі це точно.
І ось в один незвичайний день на молодіжці я все-таки вирішила підійти до Олексія , який робив об’яву про заняття в художній студії з онкохворими дітками. Довго наважуючись зробити такий важливий крок у своєму житті, боячись спілкування з кимось, відлюдькуватості в собі з дитинства, бо вважала себе якоюсь особливою. Все думала і надіялася на Божу поміч, що все буде добре тільки треба зробити крок і все. До речі мені було дуже цікаво дізнатися більше про онкохворих дітей, бо до недавнього часу була з цим знайома.
Крок здійснився і я прийшла, боячись як діти на мене будуть реагувати, що їм говорити, а що не говорити, чим вони цікавляться, що люблять робити і все таке інше. Все це я дізналася від Олексія — керівника художньої студії, ще він розповів, що самі заняття проходять в пансіонаті, де дітки чекають наступної хімії чи операції, або інші процедури пов’язані з перевіркою здоров’я. А ту саму хіміотерапію та операції проводять у відділенні, яке знаходиться поряд з пансіонатом. Також Олексій познайомив мене з іншими волонтерами та дітками які на той час займалися в художній студії. Як тільки я туди зайшла першим кого зустріла була маленька дівчинка Софійка. Привітавшись я в неї запитала: — як у тебе справи? Вона промовчала я швидко задумалася і запитала інше: Що ти любиш робити? Софійка радо відповіла, що вона любить малювати і ми почали з нею творити, потім гралися, щось чудити, було дуже весело.
За момент мого перебування в художній студії, я виявила, що всі діти такі різні, у них дуже бурхлива фантазія, яка проявляється у різних постатях на картинах. Також дізнавалася що вони взагалі хочуть робити, чи намалювати, чи зробити якийсь виріб або щось інше. Проявити до них довіру якусь. Щоб дитина не залишалася наодинці зі своєю хворобою і не закривалася від всіх , а навпаки ділися враженнями, розмовляла. І таким чином завжди була в центрі уваги. Для цього і є волонтери, які завжди і приділять максимум уваги для таких діток, бо тепер знаю, що це головне в житті волонтера.
Ідучи в художню студію я навіть не могла уявити, які діти обдаровані та що вони можуть витворяти на клаптику паперу і кісточкою в руках. Для мене це дивовижно, бо за всі роки навчання в школі, я так і не навчилася гарно малювати, а коли прийшла в студію навчилася таке вимальовувати , що часом сама задумаюсь: невже зі мною таке можливо.
Дуже добре я познайомилася з Сашой Опалеником, Андрюхой, Ильйой, Сивіль, Анастасією , з нашою улюбленою дівчатами Алінкою, яка вже вилікувалася та багато іншими чудовими дітьми.
Ідучи знову і знову на заняття у мене виникає відчуття радості, душевного спокою, яких в мене раніше не було. Також виникає момент, що ти обов’язково робиш добре діло, допомагаючи хворим діткам. Хай навіть як не лікар, та не Боженько, бо від них надії більше, а як добрий, православний волонтер. Який готовий віддати свій вільний час, щоб тільки з’явитися в студії і провести цей час з дітками хворими на рак, и дуже добре розуміє реальність дитячих проблем і відчуває це на собі, всю цю біль, яку витримують дітки. Мені навіть довелося відчути цю біль на собі у вісні, інколи в мене такі сни бувають.
Волонтери — це добрі душі православних людей, які не зважаючи на свої проблеми в житті, а вони дуже мізерні в порівнянні з хворобою на рак йдуть за покликом допомоги і душі, бо ці дітки цього потребують. Самі заняття проходять дуже весело, тому після заняття коли приходиш додому залишається весела, бурхлива , емоційна втомленість. Інколи в мене виникає така думка, що я ходжу на заняття за зарядкою енергії, бо вона в мене останнім часом взагалі десь подівалася.
За цей час занять в студії я знайшла багато близьких по духу друзів, знайомих, яких в мене не було за все моє життя.
Марина Победра
Занятия изостудии в пансионате детского отделения Института рака проходят каждый вторник и пятницу с 16.00 до 21.00 по адресу ул. Ломоносова, 3343, ст.м. «Васильковская»
Тел. координатора изостудии:
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Ionian Youth Tea Parties
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Interparish Youth Center
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых