Подписывайтесь на наш Телеграм канал https://t.me/molodostInUa

Новости

Історії українців, які в умовах війни присвятили себе допомозі дітям

Історії українців, які в умовах війни присвятили себе допомозі дітям

15 сентября 2022

 

У важких умовах, в яких опинилася Україна, дедалі більше людей присвячують свій час і сили допомозі іншим, особливо, коли це стосується дітей. У Миколаєві підприємець переорієнтував свою крамницю дитячих іграшок під видачу гуманітарної допомоги. Дівчина з Бучі, яка втратила під обстрілами маму, ініціювала збирання коштів на підтримку дітей, які перебувають у важких життєвих обставинах. Блогерка та спеціаліст з піару разом із друзями створила фонд, який сьогодні надає підтримку сім’ям з неповнолітніми по всій Україні. 

Опускати руки  недозволена розкіш


Валерій Антонов

Валерій Антонов — підприємець із Миколаєва. На розі вулиць Соборна та Велика Морська розташований його магазин із продажу дитячих іграшок одягу та взуття — «Дитячий простiр». Щодня, з 10:00 до 18:00, волонтери видають продуктові набори, одяг, засоби гігієни та ін. сім’ям з дітьми від 0 до 3 років, що опинилися у складних життєвих обставинах. Для отримання допомоги батькам необхідно мати документи, що посвідчують особу та свідоцтво про народження дитини. Щодо старших діток, то в магазині їм також допомагають, просто немає необхідних речей у достатній кількості.

Як тисячам українців, ідея надавати підтримку співвітчизникам прийшла Валерію після 24 лютого, з початком військових дій. Спочатку фронт допомоги був широким, і разом із товаришами чоловік розвозив гуманітарку та допомагав з евакуацією. Однак згодом вирішив зосередити зусилля на допомозі сім’ям із маленькими дітьми.

«Я бачив, що багатьом батькам та їхнім дітям банально не було чого їсти. Тому на першому етапі ми з колегами віддавали їм свої обіди. Згодом я поговорив з друзями і вони допомогли з доставкою підгузків, які ми оперативно роздали. Потім підкинули грошей і пішло-поїхало…», — розповів він.

За словами Валерія, продовольства у магазинах Миколаєва на сьогодні вистачає, проте купити його можуть далеко не всі. До того ж, є багато сімей, які не входять до переліку осіб, яким належить гумдопомога від благодійних організацій.

«Наприклад, батьки до війни працювали неофіційно, але тепер втратили дохід. А у них малолітня дитина та літні батьки. При цьому на дитину йде багато каші та сумішей, ті ж памперси, де пачка коштує 500 грн. Ось таким сім’ям ми і намагаємось надати підтримку насамперед», — пояснює волонтер. Чоловік зізнався, що сам колись був у скрутному становищі та без грошей. А тому знає, що таке голод і близько сприймає до серця чуже горе. Особливо коли труднощі відчувають діти, адже Валерій виховує трьох дітей.

Чоловік каже, що нерідко бачить ситуацію, коли за допомогою звертаються люди, які кілька місяців тому були в матеріальному достатку, але тепер втратили все.

«За допомогою звернулася дівчина, у якої до цього в селі було агрогосподарство з тракторами та комбайнами. Спочатку вони самі допомагали односельцям, але почалися прильоти і нічого не стало», — каже Валерій Антонов. При цьому він акцентує увагу на тому, що людей, готових надати допомогу в Миколаєві, стало більше ніж раніше. Він навів приклад жінки з Херсона, яка приїхала до Миколаєва разом із 13-річною донькою і була зворушена гостинністю місцевих жителів: поліцейський пригостить соком, водій підкинув до центру, надали гуманітарну допомогу.

«Зараз часи такі, що треба один одному допомагати. Адже сила в єдності. Ми одна нація, і повинні підтримувати одне одного»,  підкреслює Валерій.

Найбільш складним у волонтерстві наш співрозмовник вважає фактор вигорання. Іноді, каже, хочеться «забити» на все та не бачити нікого й нічого.

«Але є друзі, які підтримують. Та й ламатися зараз — непробачна розкіш», — наголосив він.

Трагедія все змінила 



льга Щирук

Ольга Щирук є фундаторкою благодійного фонду допомоги дітям, який вона назвала Mama Ira. До благодійності Ольгу підштовхнула загибель її 53-річної матері Ірини. Фото руки вбитої жінки з яскраво-червоним манікюром у Бучі Київської області, зроблене на початку квітня, облетіло багато вітчизняних та зарубіжних ЗМІ.

«Я хочу, щоб усі дітки, які втратили батьків або постраждали від війни в Україні, змогли отримати кваліфіковану допомогу. Адже саме вони – це наше продовження та головна цінність», — говорить Ольга.

Варто зазначити, що до квітня, коли було засновано фонд Mama Ira, Оля, яка працювала психологом-реабілітологом, не мала досвіду роботи в благодійних організаціях. Проте дівчина мала величезне бажання допомагати, і в неї це вийшло. На сьогоднішній день фонд на постійній основі підтримує 12 дітей здебільшого з Київської області. Їм надається фінансова підтримка. У разі стабілізації обстановки в країні, дітлахів запросять безкоштовно відвідати табір у Карпатах. Також дітям надаватиметься всебічна психологічна підтримка, яка їм сьогодні так необхідна.
Якось хлопцям та дівчатам запропонували намалювати про що вони мріють, аби потім можна було придбати відповідні подарунки-сюрпризи. Більшість дітей намалювали війну та перемогу…

Справа в тому, що деякі діти втратили когось зі своїх близьких, наприклад, Юра з Бучі, у якого загинув батько. Сам хлопчик мріє продовжити займатися боксом, в чому йому та іншим діткам надає підтримку фонд Mama Ira.

«Країна матусь»

Харків’янка Марина Єнько працювала у піарі, була однією із засновниць SMM and PR Agency MED, а також входила до правління ГО «Асоціація блогерів України». Коли почалася війна, Марина разом із подругою та бізнес-партнеркою Марією Пчолкою, а також іншими блогерами, почали надавати широку інформаційну підтримку щодо гуманітарної допомоги та безпеки. Охочих допомогти містянам було дуже багато і жінки вирішили створити фонд, який назвали «У матусиних долонях». Марина та Марія самі є матусями, серед бажаючих надати підтримку також багато матусь, тому назва фонду і стала символічною.


Марина Єнько

На сьогоднішній день організація надає допомогу дітям до 16 років, які проживають на території, де ведуться бойові дії, а також неповнолітнім, які мають статус ВПО. Причому не має значення у якому регіоні України перебуває сім’я. Головне вказати адресу відділення «Укрпошти» або «Нової пошти» для отримання посилки. Для цього матусям необхідно заповнити форму на сайті і вказати, якої допомоги вони найбільше потребують. Як правило це: продовольство, дитячі засоби гігієни, одяг та взуття (необхідно вказати розміри). Нерідко волонтерів просять надіслати книги для розвитку дітей. Згодом із родиною зв’язується волонтер для уточнення всіх деталей.

Нашим журналістам Марина розповіла, що серед людей, які звертаються за допомогою, часто немає навіть найнеобхіднішого.

«Нерідко матуся зізнається, що в неї залишилася остання пачка суміші для дитини, якої вистачить на два дні. Грошей немає, а позичати вже не можуть, оскільки сусіди та знайомі — такі ж ВПО як вона сама. У цих випадках ми відсилаємо посилку поза чергою. Також намагаємося оперативно реагувати, якщо мама, яка звернулася, виховує дитину з ДЦП або аутизмом і їй потрібні ліки за рецептом», — розповіла жінка. Нерідко батьки та діти потребують психологічної підтримки. Її волонтери фонду також надають.

Марина каже, що найскладніше в її роботі — це відключати серце, інакше станеться емоційне спустошення. Але зробити це непросто, особливо коли розумієш тяжке становище сім’ї: чоловік загинув на фронті або у полоні, а мати одна виховує двох дітей, молодшому з яких — кілька місяців.

«Такій матусі ми збираємо окрему допомогу і надалі хочемо брати ці сім’ї під своє крило, надаючи, в тому числі, психологічну підтримку, оскільки пачка підгузок не замінить їй чоловіка», — зазначає Марина.

Звичайно, чимало і тих, хто не проти поживитися за рахунок гуманітарки. Марина згадує, як на початковому етапі було багато заявок від людей, які не мали статусу ВПО і весь час перебували на відносно безпечних територіях. Також серед жителів регіонів, де велися активні бойові дії, були ті, хто вказував неправдиву інформацію про своє матеріальне становище. На щастя, таких випадків зараз дедалі менше. Водночас зростає кількість охочих допомогти. Багато хто надсилає речі, іграшки для дітей, пропонують приймати дзвінки. І це, каже Марина, люди роблять від щирого серця.

Війна та економічні труднощі згуртували українське суспільство. Процес консолідації помітний сьогодні у всіх сферах, що говорить жагу людей змінювати ситуацію на краще та їх величезне бажання у масштабних та позитивних соціальних змінах усередині країни.

Олександр Кітраль

 



Анонсы