Як рятували українську святиню на початку широкомасштабного російського вторгнення

З перших днів повітряних атак Києва росією під загрозою опинилися численні історичні пам’ятки української столиці. Стало відомо, що однією з пріоритетних цілей ворожих ракет був всесвітньо відомий Національний заповідник "Софія Київська".

Про це гендиректорка заповідника Неля Куковальська розповіла напередодні, 26 жовтня, під час київської міжнародної науково-практичної конференції "Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація".

"Мене попередили з дуже високих владних кабінетів, що існує велика загроза руйнування Софії. Витримати таке морально було надзвичайно важко. Розуміли, чому агресор націлився саме на Софію, бо вона уособлює підвалини нашого народу – державність, духовність, культуру, освіту. Зруйнувати її – це фактично знищити українську націю", – розповіла вона.

Працівники заповідника почали діяти негайно. Зазначимо, що Софія Київська є пам’яткою ЮНЕСКО, тому від відвертого російського варварства її могла вберегти лише широка міжнародна обізнаність про загрозу. "Разом із Міністерством культури ми почали розсилати відповідні петиції до колег по всьому світу. Дісталися навіть до Латинської Америки та Австралії", – згадує Неля Михайлівна.

Оскільки було зрозуміло, що від прямого ракетного удару Софію мало що врятує, фахівці почали терміново вивчати досвід захисту історичних споруд під час Другої світової війни та інших збройних конфліктів. Неля Куковальська організувала робочу групу у складі інженерів і конструкторів заповідника, підключила велику групу зовнішніх експертів.

Від проєктів з побудови великого зовнішнього муру довелося відмовитися через можливе пошкодження археологічних пам’яток під Софією. Зрештою, фахівці вирішили укріпити мішками з піском найболючіші місця в заповіднику. А саме – частину будівель з нестійким конструктивом і приміщення з важливими мистецько-архітектурними цінностями. Загалом спакували та надійно захистили близько 90 тисяч музейних експонатів. До речі, правильність такого підходу пізніше підтвердили й експерти ICOMOS та ЮНЕСКО.

Та окрім атак російських ракет та іранських дронів, українській культурній спадщині загрожує ще одна небезпека – віялові відключення електроенергії.  

"Я хочу акцентувати увагу на вологості приміщення. Це зараз буде біда для усіх музеїв та пам’яток. Через відключення електроенергії не працює спеціальне обладнання. А капілярний підсос вологи в стіни та в фундаменти відбувається майже миттєво. Тут незамінний наш досвід користування системою BioDry. Вона не використовує електроенергію, а живиться завдяки електромагнітним хвилям землі. Але ця система коштує дуже дорого, нам її поставили меценати", – зазначила Неля Куковальська.

Під час конференції музейники разом із владою обговорили варіанти вирішення цієї проблеми. Для цього будуть залучати і європейських колег. Нагадаємо, що організатором цього заходу виступив київський Департамент охорони культурної спадщини, а головним партнером стала інвестиційна компанія родини Довгих Dovgiy Family Office. 

DFO системно бере участь у захисті історико-культурних об’єктів Києва. Зокрема, Станіслав Довгий допоміг відновити згідно із архівами копію мозаїчного панно "Богородиця Нікопея" на фасаді музею "Золоті ворота". Урочиста церемонія освячення ікони відбулася 19 травня 2022 року. Панно є копією ікони Х століття. Богородиця Нікопея вважається хранителькою держави, яка символізує перемогу у праведній боротьбі. 

Нагадаємо, що 2 березня, на Софії Київській встановили відреставрований хрест, який звалив буревій, що пронісся столицею 18 січня.

Джерело