Подписывайтесь на наш Телеграм канал https://t.me/molodostInUa

Новости

Росіяни зруйнували найбільшу ферму на Харківщині та вбили 2 тис. корів

Росіяни зруйнували найбільшу ферму на Харківщині та вбили 2 тис. корів

11 ноября 2022

 

На околиці ферми невеличкі ялинки, на них жодної голки. Це корови навесні поїли від голоду, пояснили працівники фермерського господарства, розташованого в селі Шестакове на Харківщині.

Його звільнили у травні, тоді частину вцілілих тварин вдалося евакуювати, однак до вересня фронт був зовсім поруч, підприємство постійно обстрілювали. І лише коли Збройні сили України під час контрнаступу звільнили майже всю Харківщину, сюди почали повертатися співробітники, щоправда, поки лише кілька десятків з кількох сотень.

Повертають і корів з евакуації. На їхнє мукання приходить худоба, яка весь час блукала в лісі, часто хвора та поранена. 

 Протягом окупації та всіх військових дій у селі наші ветеринари не могли доглядати тварин, не проводилися планові вакцинації. У зв’язку з цим хворіють корови. І ще одна причина – всі тварини були під обстрілами. У кожній тварині можуть бути осколки від снарядів – це також може стати причиною смерті вже через деякий час, – пояснив Сергій Яценко. 

Молочна ферма підприємства Агромол була однією з найбільших в Україні. Тут доїли по 40 тонн молока на день, вирощували пшеницю та соняшник, виготовляли цукор, поки не прийшли росіяни, які все знищили. З 3 тис. корів дві третини вбили, зазначив Сергій Яценко.

– Оце бачите, розбитий корівник, тварин позакидало аж на верхні конструкції, – розповів Сергій Яценко. 

Він працює тут головним агрономом близько півтора десятка років.

– Коли я прийшов сюди працювати, то було лише два сараї. Не було ні доріг, нічого! Все будували на моїх очах, – поділився чоловік.

Підприємство вийшло надсучасним: новітня техніка, коров’ячий пологовий з гарячою водою. Тут були навіть “інтелектуальні” корівники зі спеціальною температурою, кондиціонуванням, лампи світили різними кольорами для кращого апетиту чи здорового сну.

– У цьому приміщенні було все найінноваційніше, що є у тваринництві. Тут було освітлення, вентиляція, “штучний інтелект”. Залежно від температури надворі та вологості, вентилятори включалися з огляду на те, з якої сторони вітер дує, штори опускалися та піднімалися. Світло, я сам цього не розумів, воно то червоним світиться, то помаранчевим, то денне освітлення.

Все було для корів, підвищуються надої, корові так комфортно, зоотехніки говорили, що при цьому світлі вона краще їсть, а значить, дасть більше молока. За одну хвилину рай перетворився на пекло. Через обстріли вхід заблокувало, а корови просто померли з голоду, – розповів він.

Ферма схожа на морг для тварин, не всі туші ще встигли прибрати, зазначив Сергій. На території ферми й досі лежать залишки снарядів. Господарство зруйнували наприкінці лютого: били з реактивних систем залпового вогню, бомбили з авіації, розповідає Сергій. 

Вже у перші дні війни тут не було електрики та зв’язку, навіть новини не могли почитати, а люди взагалі не знали, що відбувається за межами села, розповів він.

– Коли бомбили ферму 28 лютого, то я трохи не доїхав до ферми 200 м, сховався в ярку. Ці 30 хвилин мені здалися двома чи трьома годинами. Було таке, що прилітало по 200 снарядів. Загинув у нас хлопець один, 21-річний Саша, зварювальником працював, просто посеред ферми осколок навиліт, – поділився Сергій.

На підприємстві окупанти розквартирувалися у березні. Спершу співробітники, які залишалися на фермі, намагалися доглядати за тваринами, але далі ставало нестерпніше.

– Спочатку зайшли “ЛДНР”, вони якось нас не чіпали, а потім через два-три тижні зайшла російська армія, це було просто… Треба їм трактор, корову зарізати, м’ясо. Ми покинули й корів, я не зміг тут залишатися. Я сказав, що пішов за ключами, сам завів машину і просто поїхав звідти.

Залишились доглядати за тваринами лиш декілька людей. Окупанти запускали їх по паспортах, звіряли з якимись списками, але в будь-яку мить могли просто заборонити заходити на територію.

– Було таке, що на територію не пускали й п’ять днів. Просто не пускали! А як же корови?! Їх же ніхто не годує! Було багато корів з телятами. Телята їх самі смоктали. Були випадки, що лежить корова, яка ще вчора ходила, а в неї відрізана або нога, або частина тулуба. Просто вбивали корів, відрізали частини того, що їм найкраще смакує. І так залишали. 

Окупанти прикривалися худобою як щитом, ховалися в сараях, там же зберігали боєприпаси та техніку. В одному з корівників, що вцілів під час обстрілів, зруйнований вхід – це окупанти так паркувалися, каже Сергій.

– Дивіться, він їхав, такий був “класний” механік, не вписався в ворота. Чи не в кожному нашому приміщенні стояла їхня техніка, танки, БТР та все, що може бути. Від краю до краю стояли танки. І не тільки в цьому приміщенні, у всіх приміщеннях. І вони прям з сараїв в сторону Харкова стріляли. 

Катерина Казенна весь час окупації залишалася з тваринами. В одному з сараїв показує матюччя на стінах, які залишили окупанти. І ті написані з помилками, стверджує вона. Росіяни викрали трактори, сіялки, вивезли навіть коров’ячий корм, і все дивувалися, що в Україні худоба живе краще за людей в їхній Росії.

– Вони дивувалися, як це так, у корів пластикові вікна стоять, бойлери стоять, у нас там була родильна. На жаль, її немає, розбили, пів боксу залишилося. Там були бойлер, поїлки та лампи для телят, все сучасне, все зроблене для людей, для тварин. І вони навіть шланги покрали для доїльних апаратів, – розповіла завідувачка підсобного сільського господарства агроферми Катерина Казенна.

Близько 90% господарства знищено, розповідають на підприємстві. Навіть важко уявити – ще два роки тому тут просто посеред поля Харківська філармонія давала концерт передовикам жнив, а на фестивалі з’їжджалися гості з сусідніх міст. Торік лише автівок назбиралося понад 5 тис. 

Нині все в руїнах, збитки на агрофермі ще навіть не рахували, а зі знищенням тільки цього підприємства держава втратила понад 14 млрд грн, підрахувала Держекоінспекція.

Суцільні руйнації, ґрунт отруєний гниллю вбитих тварин, викрадені вагони зерна, соняшника, цукру, гектари родючого чорнозему всіяні вибухівкою. Однак Сергій впевнений, що все зможуть відродити заново. Факти ICTV домовилися зустрітися тут на концерті, присвяченому перемозі України над нелюдами.

– Я думаю, ми зробимо ще краще, на заздрість їм усім. І зробимо набагато краще, ніж було, – переконаний головний агроном агроферми Сергій Яценко. 

Джерело 

 

 



Анонсы