Добровольці громадської організації «Християнській молодіжний рух «Анастасіс» (ХГМО «Анастасіс») — студенти кафедри соціальної роботи Херсонського державного університету — здійснили поїздку до Старозбур’ївської протитуберкульозної школи-інтернату.

Волонтери спілкувалися, грали з вихованцями закладу. Було проведено бесіду із старшокласниками про адаптацію після інтернату та міжособистісне спілкування, майстер-клас із заплітання косичок для дівчаток, конкурс малюнків серед малечі, спортивні ігри. Дві години нашого перебування там проминули непомітно, принесли масу задоволення як вихованцям, так і самим волонтерам, які із задоволенням поділилися своїми враженнями.

Анастасія, студентка: «Завдяки цьому волонтерському виїзду в інтернат, я трохи зрозуміла, що і як мені треба робити і які прийоми використовувати, враховуючи специфіку моєї майбутньої професії, характер роботи з дітьми різного віку... Вважаю, що спілкування з такими дітьми потрібне як для нас, так і для них, в першу чергу... Коли ми були в інтернаті, діти багато чого нас запитували, а це означає, що вони хочуть і жадають спілкування з різними людьми(дітьми).»

Олександр, студент: «Меня очень впечатлила «разношерстность» детей и подростков. Находясь в несамой лучшей жизненой ситуации, они умеют радоватся вещам которые давно у нас не вызывают не то что радости, а просто не обращаем внимания. В этом есть что-то наивное, от чего мы отвыкли. Мы не замечаем этих вещей в повседневной рутине. Я считаю, что этим детям нужно больше внимания и ласки. Было замечательно если б у детей было бы больше учебных уроков по творческому развитию. Потому что, все дети «зажаты». Не могут представить себя.»

Олексій, юрист: «Під час відвідування Старозбурівської школи-інтернату склалися наступні враження:
— діти не усвідомлюють або не бажають вникати у проблеми, які виникнуть після закінчення школи-інтернату. Проявили низьку активність з питань адаптації до самостійного життя (порядок поставлення на квартирний облік, виплат соціальних допоміг, державних органів, які можуть надати соціальні послуг);
— вихованці інтернату із зацікавленням слухали питання щодо вибору майбутньої спеціальності;
— учням навчального закладу необхідно більше звертати увагу на проблеми, які в них виникнуть під час закінчення школи-інтернату. Інформацію необхідно надавати в формі гри, оскільки при лекційній формі наданні інформації діти її не сприймають.»

Віка, студентка: «Как обычно, сначала переживала. Когда приехали — понемногу начала успокаиватся. Сразу решила, что хочу играть в футбол с старшими детьми. Но была рада когда присоединились и более младшие ребята. Всё прошло как я и ожидала. Было весело. Ребята тоже были довольны. В конце меня просили меня остаться.»

Аліна, студентка: «Находясь на замене в 4-м классе, я заметила разный возраст детей. Это меня слегка затронуло. Ведь мы привыкли, что в классе находятся дети с разницей в воздасте максимум в год. Также меня смутила их черезмерная «закрытость». Считаю это плохой чертой характера. Я бы хотела, чтоб с детьми более подробно поработали либо социальные педагоги, либо психологи. Мне очень приятно было, когда они смеялись и улыбались, когда им заплели косички. Впечатлила их непосредственость и стеснительность. Когда мы их попросили нарисовать рисунки, я была удавлена. Почти на всех рисунках была надпись «Я люблю тебя мама». Это в который раз доказывает их любовь к тому, что некоторые «домашние» перестали ценить. Я хочу в дальнейшем пробывать работать с такими детьми. Ведь нет ничего дороже детской улыбки.»

Марія, волонтер ХМГО «Анастасіс»: «Ще раз переконалася, що діти з інтернатів потребують не лише подарунків, матеріального забезпечення, а, в першу чергу, уваги, спілкування та розуміння. Деякі, дуже «закриті», не хочуть не тільки розмовляти, а й щоб про них розмовляли, звертали на ним увагу. Тому потрібно більше уваги приділяти саме таким дітям, проводити індивідуальні бесіди, заняття.»

Це не перше відвідування соціальних закладів для дітей, волонтерами нашої організації — розказує керівник, отець Сергій — організовуючи такі поїздки, я знаю, що нашим волонтерам вони потрібні, не менш ніж самим дітлахам, вихованцям інтернатів, притулків, адже крім набуття професійних навичок, молоді люди отримують значно більше — віру в добро, любов, допомогу, в те що вони потрібні іншим.

Громадська організація «Християнській молодіжний рух «Анастасіс» (ХГМО «Анастасіс»), Херсон