Світло-яскравий день

 
Міцними обіймами, веселими жартами та з сонцем в очах прийняли нас вихованці школи-інтернату.
 
Час летить непомітно, турботи поглинають його з великою радістю. Трапилося так, що майже кілька місяців мені не вдавалося поїхати до своїх друзів у дитячий будинок і от довгождана поїздка, яка припала на день виборів. Сам день видався якимось надзвичайно яскравим і особливим, не лише через спекотну погоду, а й від світла посмішок та радісних зустрічей як з волонтерами так і з дітьми.
 
Міцними обіймами, веселими жартами та з сонцем в очах прийняли нас вихованці школи-інтернату. Діти були дуже бадьорі, активні, загорілі, адже ходять купатися до річки, яка зовсім поряд. Поспілкувавшись вдосталь, ми вирушили в класи займатися корисними справами. Звісно настрій у дітей уже не навчальний, адже так скоро останній дзвінок і канікули - найдовші, які найбільше чекає і полюбляє кожен школяр.
 
В класі ми з Анею-волонтером зацікавити дітей словесними іграми, розмальовками, та плетенням браслетів з тонких атласних стрічок. Творче завдання вони сприйняли на ура. Для виготовлення браслета потрібно було дві стрічки різного кольору, зробити першу петлю, а далі просто уважно затягувати, щоб чотири плетені ряди були однакові. Головне було зрозуміти техніку і діти з великим захватом прийнялися робити такі прикраси. Спочатку з нами займалися вихованці середнього віку, а потім зацікавилися та приєдналися і старші і менші. Наші учні з ентузіазмом робили петлі, розмірковуючи, кому подарують даний браслет і що слід зробити ще кілька штук, а ми ледь встигали показувати майстер-клас новим бажаючим. Вітя з 6 класу, так просто рекордсмен, він наплів, мабуть, браслетів з 6-8 і більшість пороздарював. Приємно було бачити, що і волонтери отримали від дітей на згадку такі ж власноруч виготовлені подарунки.

Ми ще жартували, що всі дівчата мають схожі аксесуари, ніби якась фан-група. Метушливо і зовсім непомітно промайнув цей день, але він був дійсно дуже світлим, наповненим радістю від спілкування з дітьми, радістю від їх успіхів, від їх посмішок, від того, що ми мали змогу подарувати їм ці теплі кілька годин, побути поряд, зробити щось корисне, добавити в цей світ ще трішки добра.
 
 
Руслана волонтер,

координатор направления
движения « Молодость не равнодушна»
Алина Недашковская