Мої відчуття

В Святий день Різдва Христового дружня команда людей творчого колективу «Ольгинський дзвін» Свято-Ольгинського собору міста Києва привітала стареньких людей та співробітників, котрі працюють і мешкають у будинку ветеранів, який знаходиться недалеко від станції метро Лісова. 

Я була вперше в цьому будинку ветеранів і мені хочеться донести до людей всі почуття, біль і радість, які я відчула в цей день. Також хочу сказати, що дуже добру справу роблять волонтери, котрі допомагають цим стареньким, проте сильним і розуміючим людям, які прожили багато років життя і мали час для переосмислення і розуміння спасіння душі й тіла. У кожного з них по різному склалася доля, обставини і ми не знаємо, як всі ці люди потрапили до цього дому і чому. Тяжко дивитися на самотніх, хворих людей. Так хочеться, щоб у кожного із них були рідні, які б допомагали і скрашували їхнє самотнє життя, але Господь Бог сам вирішує, кому що давати, і старість у кожного своя.

Можу сказати як віруюча людина, що людям потрібно частіше зверталися до Господа Бога і всіх святих, Ангела-Охоронця. Я побачила через цих людей, що люди, які вірують, моляться, прославляють Господа Бога за все і чиїх кімнатах є ікони Господа Бога, Матері Божої, їхніх святих, були більш веселішими, більш оптимістичними. Вони давали нам поради і теж доносили до нас свої відчуття і розуміння всього, читали вірші й співали пісні разом з нами, ні про що не шкодували, дякували за все і в подарунок отримали таку силу волі і духа. 

Запам’ятався один чоловік - Григорій Степанович. Йому приблизно 98 років, але виглядає він набагато молодше свого віку. Це творча людина, він грає на гітарі, багато знає віршів, один з яких він прочитав нам в той день, коли ми до нього зайшли. Його очі я ніколи не забуду, він дивився мені у вічі й читав вірш. Мудрість, спокій в очах, і знання, які йому дані від Господа Бога - він доносив до нас все це. Дай Боже йому багато ще років життя і миру в душі!

Ще запам’яталась жінка Лідія Єфимівна, яка мешкає на другому поверсі. Її душа сильно переживає за наших людей, які зараз знаходяться на Донбасі. Вона дуже просила щоб ми боролися і молилися за мир в нашій країні, не були байдужими до рідної землі. Дуже добра й гарна жінка, яка в своєму віці залишається вродливою і чуйною. Вона ні про що не шкодувала, дякувала Господу Богу за все, що Він їй дав і у неї в кімнаті було по домашньому затишно і тепло. Жінка пригостила нас солодощами і дай, Боже, їй багато років життя і Божої благодаті!

Коли ми обійшли кімнати на кожному поверсі, то завітали до їдальні, де обідали люди, які можуть ходити самостійно. Там ми теж поздоровили всіх з РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ. Я відчула радість і вдячність присутніх людей, але за одну людину мені стало боляче - за старенького чоловіка, який не хотів слухати спів і закрив руками свої вуха. Спаси, Господи, цю людину, це боляче було мені бачити і відчувати. Кожна людина приходить до віри у свій час, тому нам треба молитися за всіх, щоб кожен на землі відчував мир, добро, любов і спасіння Господнє. Бог є любов, дякуємо йому за все!

Юлія Главацька 

По воскресеньям с 14:00 поездка в Дом ветеранов на Лесном массиве

Координаторы:
Фирас Бадира, тел. (050) 187-98-00
Петр Запорожчук, тел. (096) 682-94-19