Новости
Роздуми про знеболення
17 сентября 2019Я поділився одним дописом в мережі Facebook щодо чергового поневіряння пацієнта з болем та його родичів в намаганні вимолити у нашої медицини знеболення. І в ході обговорення отримав коментар про те, що нібито після 1991 року у нас жахливе становище пацієнтів...
І тут я думаю, варто тверезо розуміти, що відбувається в питанні знеболення та що було до 1991 року в тому числі. Але це не буде дисертація на тему історії, це буде моя рефлексія на тему того, що було, та на тему, як має бути.
Моя оцінка. Одне з найганебніших, що було в совєцькій (або, якщо хочете - радянській) медицині - це знеболення пацієнта з невиліковними хворобами. Звідки пішла традиція колоти морфін два рази на день (коли через 4 години препарат повністю виводиться з організму)? Звідки беруть історію страхи лікарів, мовляв через призначення "наркотиків" їх можуть посадити? Чому смерть від раку в народі асоціюється з обов'язковим "подарунком" у вигляді постійного пекельного болю?
Питання риторичні.
У мене була цікава розмова з колегою. Він мені казав: "ти ж не знаєш, ми колись були забезпечені всіма ліками, у нас було повно і промедолу, і омномону, і інших ліків".
І тут до мене в голову прийшло просте питання: "Колего, у вас тоді був такий арсенал ліків для знеболення. Скажіть мені, будь ласка, скільки пацієнтів з сильним болем ви пам'ятаєте, які після того, як стали лікувати їхній біль - БОЛЮ НЕ ВІДЧУВАЛИ?"
І я отримую дуже ілюстративну відповідь: "Ні, ну такого не було. Вони мучилися від болю, стогнали. Але ми ж їх кололи!"
Ще раз.
В о н и м у ч и л и с я в і д б о л ю .
А л е м и ж ї х кололи !
А тепер я знову нагадаю про те, чого хочу я та про що мрію я. Я маю на практиці пацієнтів, які плакали, непритомніли, стогнали від болю, ширялися що дві години налбуфіном без ефекту. І які після підбору знеболення болю не відчували.
Ще раз
Б О Л Ю Н Е В І Д Ч У В А Л И !!!
Саме тому, розуміючи, що це можливо, я мрію, що в моїй країні:
1. Лікування болю буде призначатися терміново!
2. Лікування буде призначатися для отримання ефекту - повного зникнення болю, а не для самого факту - призначання. Лікар не буде заспокоюватися тим, що він же ж, мовляв, щось призначив. Лікар буде підбирати лікування так, щоб БІЛЬ ЗНИК.
3. Лікувати біль будуть не тільки онкологічним хворим. Онкогематологічні хворі з болем (на тлі лейкозів, мієломної хвороби та інших) також стануть отримувати належне лікування. І неонкологічні хворі з невиліковними хворобами також стануть отримувати належне знеболювання. Хворі з лейкозом, з мієломною хворобою, з будь-якою невиліковною неонкологічною хворобою НІЧИМ НЕ Є ГІРШИМИ за хворих на рак. Немає причин, чому їм треба залишати їхній біль!
4. Сподіваюсь, що в лікувальних закладах будь-якого рівня (від маленької амбулаторії до столичних інститутів) буде створено систему, де пацієнт, який звернувся з сильним хронічним болем НЕ ВИЙДЕ З ТЕРІТОРІЇ ЗАКЛАДУ БЕЗ НАЛЕЖНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ!
5. Я та мої колеги не будуть дивитися круглими очима на пацієнта, що прибув після лікування за кордоном з підібраним лікуванням та без болю (через ефективне лікування). Що в нашій країні адекватне лікування болю пацієнта буде вважатися само собою зрозумілим.
Поки що це зовсім не так. Поки що ми на ганебному становищі знущання медичної системи над важкохворими пацієнтами з вираженим болем. Знову ж таки, це моє оціночне судження. Але я регулярно отримую нові та нові аргументи на користь такого оціночного судження.
Це - дуже проста, я б навіть сказав, примітивна задача - зробити так, щоб мої мрії стали рутинною реальністю в усій країні. Саме тому я не можу зрозуміти, чому в 2019 році я ще маю про такі прості речі мріяти.
Давайте припиняти узаконені тортури та знущання, товариство. Давайте лікувати біль. Якісно. Професійно. Ефективно.
Моя шана!
Андрій Гардашніков. Онколог.
Джерело
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Ионинские молодежные чаепития
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Межприходской молодежный центр
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых