Люди, які допомагають довкіллю

Наш  матеріал – про українців та жителів інших країн, які втілили маленькі, але ефективні екопроєкти.

Нікіта Шульга в 14 років створив проєкт «Компола» для компостування продуктових відходів у шкільних їдальнях. Він започаткував його разом з однокласницею Софією у Київській школі №17 – для цього вони зібрали понад 30 тисяч гривень, з яких перші 10 тисяч отримали за день.

За грантові кошти школярі придбали ще 30 компостерів для інших шкіл – вони мали бути в кожній області, щоб іншим було легше гуртуватися. Згодом спільно з МОН отримали ще 200, тепер завдяки «Компола» в Україні компостує відходи понад 230 шкіл.

Я хочу, щоб Україна не асоціювалася зі сміттям. Поки я маю вільний час у школі, можу використовувати його для створення різних екопроєктів. Це певною мірою здоровий егоїзм, адже приносить користь передусім мені.

Компост використовують для удобрення ґрунту поруч із дорогами, адже саме там міські дерева в найгіршому стані. Торік проєкт «Компола» отримав міжнародну премію Eco-Hero Awards Action For Nature – після цього Нікіту та Софію запрошують на європейські конференції та конкурси.

Нікіта просить кожного:

- сортувати відходи

- компостувати продуктові відходи вдома

- зменшити продукування сміття

Ольга почала вести свій екоблог в Instagram 2018 року. На це її надихнула лекція про сортування сміття: дівчину вразило, що 94% побутового сміття в країні потрапляє на сміттєзвалища та полігони. Щоб зробити свій внесок у зменшення статистики, Оля придбала першу екосумку, термочашку й компостне відро. А щоб мотивувати себе, перетворила власну сторінку в Instagram на екоблог. Зараз вона створює сайт, де публікуватиме аналітичні статті й навчальні відео про довкілля, щоб її аудиторія більше знала про стан планети.

Блог Олі має понад 20 тисяч підписників, яким вона пояснює причини й наслідки впливу людини на екологію. Робить вона це простими словами: розповідає, чому обирає натуральну косметику, не купує багато взуття і використовує торбинки замість пакетів. Щомісяця Оля створює допис, під яким у коментарях можна обміняти непотрібні речі – на такий організований обмін відгукується понад 500 людей. Дівчині часто пишуть, коментують пости, просять її поради й дякують. Її секрет – перевірена інформація і власний приклад.

Кожен має право обирати своє, бути екологічно свідомим не є обов’язком поки що. Та моє життя змінилося на краще саме через прагнення до екосвідомості: я розумію свої потреби, можу оцінити склад та життєвий цикл речей і зробити вибір на користь середовищу і своєму здоров’ю, а не рекламодавців. Я люблю природу: ліси, озера, моря, парки. Ніщо не може замінити мені це відчуття відпочинку наодинці з нею. А  сміття і забруднення все псує. Планета – це не сукупність ресурсів до використання, це – дім, про який треба дбати.

Оля просить кожного:

- сортувати сміття, щоб оцінити власне споживання

- компостувати органіку

- готувати за рецептами, для яких не треба продукти у пластиковому пакуванні

Маша створила в Одесі карту міських локацій, де можна сортувати відходи. В одній з груп про екоактивізм вона побачила карту з боксами організації, що займається переробкою тари, і вирішила додати до неї локації, де можна здавати старий одяг, батарейки, кришечки від пляшок тощо.

Маша працює вебдизайнеркою, а тема екології для неї радше хобі, вона не вважає себе активісткою. Дівчина додає до карти нові локації й оновлює інформацію, а про популярність карти свідчать часті повідомлення та пропозиції від користувачів. Маша хотіла б зробити проєкт глобальним, але поки що не має на це ресурсів.

Моє головне досягнення – показати людям, що  сортувати сміття можна вже сьогодні. Не все відразу, але з чогось починати варто. Я почала з того, що ходила на «Привоз» із власною екосумкою, потім брала каву у власну чашку. А потім я дізналася про сміттєвий континент у Тихому океані й подумала, що там є і моє сміття. Це стало точкою неповернення.

Марія просить кожного:

- складіть чек-лист того, що ви могли б робити і що стало б звичкою

- купіть екочашку

- використовуйте багаторазові мішечки

- придбайте бамбукову зубну щітку

Джейбі Гарганера – екоактивіст і національний координатор філіппінської екологічної групи «Альянс проти шахт». Для його країни шахти з видобутку корисних копалин (наприклад, нікелю), які забруднюють водойми, стали екологічним лихом. Одним законом влада закрила 23 з 41 шахти. Джейбі Гарганера бореться за збереження ендемічної природи й острівної екосистеми. «Альянс проти шахт» кинув виклик агресивній пропаганді широкомасштабному видобутку копалин на Філіппінах у 2004 році.

Бути екоактивістом на Філіппінах – не легка справа. Серед усіх країн саме там найчастіше вбивають природозахисників – три смертельних випадки щотижня. Найбільше нападів скоюють на активістів, що працюють з гірничодобувною промисловістю.
Для нас важливо мати баланс між зобов’язанням держави захищати права людини і роллю приватного сектору, що хоче створювати продукти й надавати послуги. Коли в нас буде баланс, люди не страждатимуть, а відчуватимуть підтримку. Ми відчуваємо, що у держави та бізнесу подвійна роль для збереження прав
людини.

Як допомогти планеті:

- стежити за тим, що роблять корпорації з довкіллям

- подорожувати країною, щоб краще розуміти її стан

- не боятися говорити правду

Пешон Мюррей – засновниця Detroit Dirt. Разом з однодумцями вона розпочала цей проєкт у 2010 році, щоб допомогти місцевій спільноті збирати та компостувати біомасу. Компанія має ще урбаністичну місію: активісти й активістки прагнуть ревіталізувати забуті промислові ділянки Детройта і створити міські ферми. У 2014 році журнал Newsweek назвав її однією з 13 жінок у бізнесі, за якими варто стежити.

До заснування Detroit Dirt Пешон працювала із зеленою енергетикою, навчала студентів і консультувала з питань агрокультури та будівництва. Тепер вона поєднує набутий досвід. У компанії прагнуть створити закриту циклічну модель, де продуктові відходи із закладів громадського харчування компостуватимуть і використовуватимуть як добриво. Пешон вважає, що їхню модель можна відтворити у будь-якому місті: це і порятунок екології, і бізнес, і перетворення простору.

У дитинстві я їздила на ферму до дідуся й бабусі, що також працювали у батьковому бізнесі, і це вплинуло на те, що я роблю сьогодні. [...] Я хочу показати: те, що ми марнуємо, може мати цінність. І хочу надихнути людей подивитися навколо, на те, скільки їжі вони викидають. Я знаю, що це можна перетворити на роботу. [...] Ми всі – одна екосистема, настав час прокладати шлях для
наступного покоління.

З виступу на TEDxDetroit

Як допомогти планеті:

- займатися міським фермерством

- компостувати продуктові відходи

- ревіталізувати простори

Нуі Тай Хан – виконавча директорка та засновниця Зеленого центру інновацій та розвитку GreenID. З 2008 по 2011 роки вона керувала адвокаційною мережею В'єтнамських річок VRN, щоб зменшити забруднення через гірничі роботи і встановлення гідроелектростанцій у природоохоронних зонах. Завдяки спільній роботі з урядом та місцевими громадами Хан вдалося зменшити викиди вуглекислого газу на 115 мільйонів тонн за рік. Також її організація працює над охороною здоров’я громади, зменшенням наслідків стихійних лих, гігієною і пропагує в школах інноваційний підхід до збереження природи. Головне, вважає Хан, – щоб люди власноруч реалізовували невеличкі кроки загальнонаціональної стратегії.

У 2015 році Нуі Тай Хан була офіційним спостерігачем від В’єтнаму на конференції ООН з питань зміни клімату. У 2018-му отримала екологічну премію Goldman за роботу із в’єтнамськими урядовими установами, що розробляють довгострокові стратегії стійкої енергетики для зменшення залежності від вугілля. Ніколи раніше активісти й активістки з В’єтнаму не отримували цієї премії – найпрестижнішої відзнаки для низових активістів.

Екологічне майбутнє В’єтнаму на роздоріжжі. Кожне рішення і кожен долар, інвестований сьогодні, відгукуватимуться нашій планеті ще десятки років. [...] Коли громадські активісти, науковці та влада працюють разом, ми можемо багато чого досягти. [...] Ми не зможемо створити ще одну планету Земля, тому якнайшвидший перехід на інші види енергії – основне завдання для нас і наших дітей.

З промови на врученні премії Goldman

Як допомогти планеті:

- змінювати підхід до використання енергії, зважаючи на власні фінанси й можливості

- використовувати світлодіодні лампи

- встановити сонячні батареї вдома

Джерело