Що робити, якщо знайшов чи збив дикого птаха: розповідають зооволонтерки, які рятують пернатих

Усе частіше пернаті хижаки у пошуках їжі не просто залітають у міста, а і селяться там. Дикі птахи набувають нових, невластивих їм звичок — навчаються харчуватися на звалищах, мишкувати у дворах багатоповерхівок, полювати на горищах. Врешті-решт вони стають повноцінною частиною екосистеми міста, рятуючи нас від засилля мишей і щурів. Але сусідство з людиною не завжди йде птахам на користь. Орієнтуватися у місті їм складно, вони врізаються у вікна і скляні фасади будівель, потрапляють під машини, стають жертвами стрільців і шкуродерів.

Врятувати Соню

Вухату сову Соню знайшли з перебитим крилом на дитячому майданчику Бердянська. Красивий, непомітний у денний час птах заважав жителям розташованого поряд будинку спати. Якась людина з занадто чутливим сном не полінувалася посеред ночі відшукати довгу палицю і збити птаха з дерева. 

Понівечена сова потрапила до місцевої екоактивістки Каріни Корольової. З перших годин жінка зрозуміла, утримувати дикого хижака вдома зовсім не легка справа. Перш за все, птах потребував лікарської допомоги, але виявилося, що фахівців потрібного рівня у Бердянську просто немає. Каріні вдалося відшукати ветеринара, який погодився надати першу допомогу переламаному птаху, але подальші клопоти повністю лягли на її непідготовлені плечі. Сову треба було випоювати ліками, забезпечити належним харчуванням, місцем для перебування. Зранку Каріна бігла на ринок по свіжі тельбухи, потім ліквідувала шкоду від перебування Соні у квартирі, заспокоювала домашню кішку, яка ніяк не могла звикнути до нового сусідства, давала пораненому птаху ліки. І шукала, шукала людей, які б могли професійно реабілітувати сову.

Соня знайомиться з кішкою Клеопатрою

 "Я довго не могла відійти від шоку, — каже Каріна. — Був тільки відчай від безсилля змінити що-небудь. І дика злість на наших повних ненависті до всього світу жителів. Людиноподібні зовсім забули, що життя кожного безцінне, що ми живемо в єдиному просторі, будь-яка істота, що живе поряд з нами — частина загальної екологічної системи. Тужливими і жалібними криками совенята вночі позначають себе, щоб мати прилетіла і погодувала їх. Вони перестануть кричати, коли виростуть, і люди знову зможуть спати, як і раніше, а от нове крило сова Соня вже не знайде і в небо ніколи не підніметься. Усе життя вона буде змушена жити в неволі. Ніколи вона не відчує свободи польоту".

Пташиний санаторій

Спеціалістів, які займаються спасінням птахів в Україні, на кожний регіон — одиниці, переважно це добровольці, які витягують центри реабілітації за власний рахунок та пожертви співчуваючих. Часто можливостей ентузіастів не вистачає, щоб прийняти всіх тих, хто потребує допомоги. Особливо багато пацієнтів трапляється на початку літа, коли виводяться пташенята, які найбільш вразливі до людської жорстокості, пихатості або недбалості. Багато проблем виникає взимку, коли багато птахів потрапляє в дорожньо-транспортні пригоди. 

Сова Соня відправляється до Дніпра

Завдяки небайдужим бердянцям вухату сову Соню вдалося переправити до Дніпра — на піклування волонтерці Вероніці Коньковій, яка влаштувала пташиний "санаторій" прямо у себе вдома.

"Я з дитинства захоплювалася живою природою, — розповідає Вероніка, — у юності тримала папужок, просто тому, що тільки їх дозволяли тримати батьки, потім завела їх же, коли стала самостійною. У 2015 до мене потрапила перша поранена сова, її знайшли бійці АТО біля Донецького аеропорту: рвана рана на плечі, пошкоджені зв'язки. Мені вдалося вилікувати її, саме тоді я зрозуміла, що хижі птахи — це моє. Птахи цікаві своєю незалежністю. Їхню довіру потрібно заслужити, і справа ця непроста. Але тим цінніше результат."

Вероніка Конькова

Сова залишилася у Вероніки, через деякій час до неї принесли боривітра зі зламаним крилом. Далі — більше. Вероніка Конькова за фахом — біолог, але птахи зовсім не її специфікація, тож піклуватися і лікувати вона навчалася на ходу, знайомилася через Інтернет з кваліфікованими ветеринарами та аматорами, які захоплюються птахами, консультувалася, часом помилялася, деяких, особливо важких пацієнтів, втрачала, але так і набувається справжній досвід — він приходить з практикою та часом.

Боривітер Ципа, постійний мешканець будинку Вероніки

Тільки за останній рік через будиночок Вероніки Коньковоі пройшло понад 120 птахів. В основному її спеціалізація — хижаки, нічні (сови) і денні (соколи, яструби, канюки). Але іноді вона приймає великих воронових, водних і навколоводних птахів — лебедів, лелек, різних дрібних навколоводних. Справа в тому, що місця в будинку не дуже багато, але часто, спостерігаючи страждання птахів та розгубленість тих, хто знайшов та приніс пораненого, відмовити неможливо. У Дніпрі є ще кілька волонтерів, які допомагають птахам; вони займаються дрібними птахами — голубами, співочими, стрижами.

Один з пацієнтів — канюк звичайний

Часто до рук волонтерки потрапляють хижі птахи, яких тримали для забави або для "понтів". Зазвичай такі птахи потерпають від неправильного годування, або неналежних умов утримання. Люди не враховують, що "прикольні" яструби та сови — це зовсім не свійські тварини. М'ясо з супермаркета, яким часто годують хижаків, занадто жирна їжа для них, вона призводить до захворювань, різко вкорочує вік. В одному з випадків совеня, яке досхочу нагодували свининою, померло вже через кілька годин. Крім того, птахи травмуються в затісних клітках, стресують, не маючи змоги вільно рухатись.

Підсоколик

За словами Вероніки, зовсім невеликий відсоток поранених або занедбаних птахів може знову отримати свободу та вільне життя. На жаль, птахи потрапляють до рук зооволонтерів тільки коли їм зовсім погано. Тому більша частина залишається доживати свій вік поряд із людьми назавжди. "Частіше за все я беру найважчі випадки, — зітхає Вероніка, — більшість потрапляє до мене з різними травмами кінцівок, після яких повернути в природу птаха вже не можливо, вони відправляються до приютів, там вони живуть у великих вольєрах у компанії сородичів. Є серед них і ті, хто має особливі травми та не зможе жити у притулку, хто обмежений у рухливості — таким я підшукую нових хазяїв, яких навчаю і всіляко консультую".

Зимняк

Зараз під опікою Вероніки Конькової два хижих птаха на постійному проживанні і чотири — на лікуванні.  Двоє — ще у ветклініці під наглядом лікарів, вухата сова Соня — одна з них, їй довелося пережити ще одну хірургічну операцію, пошкоджене крило врятувати так і не вдалося… 

Але збережене життя беззахисної тварини — це вже перемога тих, хто брав участь у долі пораненого птаха: небайдужих перехожих, лікарів, перевізників, волонтерів, користувачів соцмереж, які внесли посильну допомогу інформаційно та коштами. 

Всіх тих, хто залишається людьми.

Що робити, якщо знайшов птаха?

"Рубрика" запитала у волонтерки, що робити, якщо ви знайшли в лісі або у місті птаха:

1. Насамперед потрібно визначити, чи потребує птах допомоги. У період кінця весни та початку літа найчастіше люди знаходять пташенят, які вчаться літати. Їх називають злітками. Коли вам попадеться в парку або в лісі молодий безпорадний зліток  — не намагайтеся його негайно "рятувати"! Якщо у знайденого пташеняти є махове оперення, візуально він цілий, кінцівки симетричні, немає явних ран або слідів крові, він активний, пересувається і подає голос, то забирати його з собою не потрібно. Максимум, що можна зробити — перемістити його у безпечне місце в радіусі 50-100 м. Підсадити на дерево, кущі, гараж, дах невеликої будівлі і дати змогу його батькам знайти своє дитинча і надалі про нього піклуватися.

2. Якщо ж пташеня голий, тільки в пуху без великих пір'їв, або має явні ознаки травм, не активний, сидить, наїжачивщись, із заплющеними очима — йому потрібна допомога. Те саме можна сказати і про дорослих птахів. Здоровий дикий птах не буде постійно стрибати по землі на одному місці, або ж сидіти, не рухаючись, він не дасться спокійно в руки людині. Якщо ви змогли його зловити, значить із птахом щось не так.

Пухове совеня

3. Якщо так сталося, що птах вас подряпав, панікувати не потрібно: на сказ птахи не хворіють. (Рану треба відразу обробити, а якщо вона згодом запалилася, бо на пазурах птахів є мікроорганізми, схожі на котячі, звернутися до лікаря). Чимось іншим, наприклад сальмонельозом, ви теж навряд чи зможете заразитися.

4. Обережно помістіть птаха, якому потрібна допомога, в картонну коробку (не клітку!) з м'якою, вбираючу вологу підстилкою на дні, яку можна зробити з серветок або паперових рушників.

5. Перше, що потрібно зробити вдома — визначити вид птаха, і чим він харчується у природі. Тільки після цього можна пропонувати той чи інший корм. Годувати молоком, хлібом, зерном, м'ясом або ковбасою з холодильника дикіх птахів не можна! Колись ми мешкали у багатоповерхівці, я виходила гуляти із совенятком, якому теж важливе сонячне світло. Перехожі милувалися, казали, що хочуть і собі сову. "А ви зможете, готувати для них мишей?", — завжди запитувала я. Відсотків дев'яносто п'ять на цьому етапі вже нічого не хочуть. Я готую їжу для своїх підопічних сама, звісно, вона дуже не схожа на людську — це миші, добові курчата з птахофабрик, спеціальні комахи.

6. Також птаху треба буде надати доступ до води. Іноді для того, щоб напоїти, вам знадобиться шприц без голки. Але не заливайте воду насильно, щоб не нашкодити!

7. Обов'язково потрібно зв'язатися з найближчою клінікою, яка приймає птахів, і домовитися про візит. Або знайти контакти волонтерів або притулків, які приймають птахів. Контакти волонтерів та центрів допомог птахам в Україні можна знайти тут, список поповнюється.

8. Чим раніше птах отримає кваліфіковану допомогу, тим більше шансів на те, що він виживе і одужає, якщо це можливо. Зізнаюся, мені не всіх вдається виходити, іноді стан птахів настільки важкий, що допомогти їм неможливо. Що мене трохи втішає у таких випадках, так це те, що птах пішов в теплі, спокої і без болю.

9. Пам'ятайте, не можна тримати птаха в якості іграшки, не можна годувати його не призначеною для птахів їжею, не можна тримати диких птахів у клітках — вони пошкоджують оперення об прути, а іноді і травмуються додатково самі. Якось до мене потрапив хатній сич, який був куплений на ринку і названий Букля (привіт, "Гаррі Поттер"). Картинка в телевізорі, звісна річ, різко не збіглася з реальністю, але, на щастя, люди виявилися адекватними, вирішено було передати сича в добрі руки, тобто в мої. Він не встиг сильно постраждати від квартирного утримання. Дорослий, дикий, добре вгодований.  Восковицю, звичайно, розбив об клітку, але це все можна було виправити. Після додаткового обстеження  птаха було відпущено в ліс. Дуже хочеться донести до людей: сови, яструби, боривітри не забава і не об'єкти для фотосесій, не знущайтеся, місце дикого птаха — на волі!

Додаємо ще декілька порад від Вероніки Конькової для автомобілістів, які випадково збили птаха на трасі:

Водій, який збив птаха, не винен. Не крайте себе. Захисне забарвлення не дозволить вам побачити птаха на узбіччі до останнього моменту. А швидкість, з якою птах летить поперек проїжджої частини навряд чи дозволить водієві безпечно зманеврувати. Але врятувати йому життя варто спробувати.

Що робити, якщо ви збили птицю або знайшли її вже такою на дорозі або узбіччі?

- забезпечте безпечну зупинку авто.

- знайдіть в машині ганчірку/покривало/куртку, її можна буде випрати або почистити потім.  Якщо у вас є з собою шкіряні рукавички, вдягніть їх.

- акуратно візьміть птаха ганчіркою/курткою, намагаючись не зашкодити йому, і самим вберегтися від його кігтів. Навіть у важкому стані птах буде оборонятися, і перше, що він зробить, — це викине вперед ноги і застромиться в вас кігтями.

- знайдіть в інтернеті координати найближчої клініки або волонтерів, які займаються птахами, і зв'яжіться з ними. Чим раніше птах отримає правильну першу допомогу, тим краще. Можна звернутися для цього також на безкоштовний номер Гарячої телефонної лінії для порятунку тварин у громадській організації "Добрий будинок Фельдман Екопарк" 0-800-302-303.  Послуга працює щодня з 9.00 до 21.00.

- їдьте до найближчої заправки, магазину, аптеки і попросіть картонну коробку такого розміру, щоб птах вільно там розмістилася.  На дно бажано покласти ганчірку, пелюшку або інші м'які вбираючі матеріали.  У ній він безпечно доїде до місця надання допомоги. Також для транспортування підходять пластикові котячі переноски. Клітки для перевезення птахів використовувати не можна!

- у процесі доставки в клініку/волонтеру птаха не годувати і не поїти! Навряд чи у вас з собою будуть заморожені миші. А рефлекторне бажання нагодувати нещасну пташку наявними продуктами як правило призводить до сумних наслідків. При травмах перше, що зупиняється — це травлення.  Це природний механізм, і не треба навантажувати організм, і без того зайнятий виживанням. Хижий птах — не горобець, він абсолютно спокійно проживе без їжі 2-3 доби. При випоюванні води у дзьоб без належної вправності можна залити птиці трахею. До того ж, при черепно-мозковій травмі (а вона при ДТП буде в 95% випадків) надлишок рідини шкідливий.

- надання першої допомоги. Якщо у вас немає практичних навичок, препаратів і матеріалів, щоб обробляти рани, фіксувати зламані кінцівки і т.д. — не робіть нічого! Це буде краще, ніж страждання птаха від неправильної фіксації або обробки.  Якщо ви помітили сильну кровотечу, прикладіть до рани вбираючий тампон і притисніть рану на 3-5 хвилин.

- якомога швидше передайте птаха у клініку/волонтеру. Не дуже хочеться підіймати грошове питання, але лікування будь-якої тварини коштує грошей, птах у важкому стані — це мінімум 300 грн в день в стаціонарі. Просто знайте, що для волонтерів, яким ви віддасте птаха, послуги клініки не безкоштовні. По можливості підтримайте їх фінансово, якщо не можете повністю забезпечити лікування птаху самі.

Ще один момент. Люди рідко замислюються, чому саме хижі птахи більш за всіх потрапляють у ДТП. Найчастіше це канюки і сови. Справа в тому, що вони злітаються до узбіч доріг, куди приходять мишоподібні гризуни у пошуках їжі. Птахи не завжди встигають злетіти при наближенні авто. Тож величезне прохання до водіїв і пасажирів: не викидайте недоїдки у вікно машини, цим ви привертає на узбіччя дороги гризунів, а гризуни приваблюють сов. Тому сови часто врізаються в автомобілі. Не смітіть!

І величезне спасибі всім, хто не кидає птахів у біді і робить усе можливе, щоб їм допомогти!

Джерело