Каністерапія: як собаки лікують дітей та тих, хто повернувся з війни

Серед професій майбутнього значаться психологи, психотерапевти та інші спеціальності, які допомагають людям відновлювати і підтримувати фізичне і психічне здоров’я. І дедалі частіше такі фахівці використовують нетрадиційні способи лікування та реабілітації.

Одним з методів допомогти людям відновити здоров’я і психологічну рівновагу є анімалотерапія – лікування тваринами. Мова піде про каністерапію, коли терапевтами стають собаки.

Трішки історії

Собака – одна з перших приручених людиною тварин,  що  супроводжує нас протягом тисячоліть.

Це сторож, помічник у господарстві (пастух). Під час воєн і катаклізмів собаки ставали рятувальниками, а в моменти відчаю і самотності – вірними друзями.

Саме ці якості собак і підштовхнули психотерапевтів до використання їх під час лікування різних душевних розладів і фізичних недуг.

Ще в далекому 1792 році в Англії почали застосовувати спілкування з собаками для лікування психічнохворих людей, спостерігаючи поліпшення їхнього стану.

Під час Другої світової війни став відомим йоркширський тер’єр Смокі, який допомагав у госпіталях пораненим позбавлятися депресії і посттравматичних синдромів. За свою благородну місію собака отримав вісім нагород.

Надалі метод каністерапії почали вивчати та застосовувати під час лікування аутизму або гіперактивності у дітей, інших захворювань, зокрема генетичних.

Друзі дітей і героїв

Як застосовується метод каністепарії в Україні, озповіла координатор українсько-канадського некомерційного проекту Друг героя Ольга Смирнова.

– Наш проект був заснований для допомоги ветеранам ЗС України, які зазнали під час бойових дій фізичних і душевних ран, – розповіла Ольга Смирнова. – Але згодом ми почали працювати і з дітьми, що страждають на різні захворювання. Собаки, з якими ми працюємо, пройшли відбір і спеціальну підготовку. Адже не кожна тварина може стати терапевтом.

Коли відбирають собак для терапії, вони проходять тестування, під час якого звертається увага на такі якості, як особливості породи (бійцівські, агресивні не підходять), доброзичливість, стресостійкість, здатність до навчання, слухняність, відсутність агресії.

– Однак собака необов’язково повинна бути породистою, – зауважила Ольга Смирнова. – головне, щоб вона була готова взаємодіяти з людьми, дітьми і була витривалою. Тому що тварина витрачає дуже багато енергії, коли працює, і їй так само, як і лікарю-людині, потрібен час для відновлення сил.

Як працюють кошлаті терапевти

Собаки можуть працювати як індивідуально з пацієнтом, так і з групами. Іноді, щоб допомогти людині заспокоїтися, розслабитися, вистачає простої присутності тварини під час сеансу роботи з психотерапевтом, в інших випадках допомагає контакт із нею.

Тактильна взаємодія з твариною покращує соціалізацію людини з порушеннями і нормалізує її психологічний стан. Адже собака не оцінює, він сприймає людину такою, якою вона є.

Не кожен може до кінця відкритися психологу або психотерапевту. Але собака чудесним чином впливає на людей у депресії, і вони розслабляються.

Для ветеранів, які дістали каліцтв, собаки стають незамінними помічниками і навіть поводирями, а іноді і своєрідним містком з людьми навколо.

– Під час спілкування з твариною у людей із посттравмтичним синдромом проходить тривожність, агресія, – пояснює координатор. – Їм стає легше налагодити відносини і в сім’ї, і в соціумі.

Собаки відчувають людину, здається, навіть читають її думки. Інакше як пояснити, що наростання внутрішньої агресії, роздратованості минає, тільки-но собака підійде, тицьне носом або просто притулиться, зачепить лапою, немов кажучи: “Гей, друже, ти чого розклеївся? Життя – прекрасне, пішли гуляти”. І людина,  яка ще кілька хвилин тому була готова накинутися на будь-кого, її хто зачепить, відволікається і гладить чотириногого друга.

Цікавий факт: Якщо дивитися в очі собаці впродовж 30-60 секунд, у мозку виділяється окситоцин. Це допомагає зменшити тривожність і заспокоїтися. Тому собаки-терапевти зараз часті гості у госпіталях і реабілітаційних центрах для ветеранів бойових дій.

Історія з архіву Друга героя

Куля ворожого снайпера мала бути смертельною для Сашка, але солдатська удача посміхнулася молодому хлопцеві. Він вижив. Згодом сів у візок та зміг нарешті вийти на прогулянку, де і познайомився з собаками-терапевтами проекту Друг героя. Особливо припав до душі пораненому солдату юний грайливий Скіф. Чутливий собака щиро заглядав Сашкові в очі та із задоволенням грався з ним м’ячем. Сашко полишив сумні думки, життя знову засяяло для нього веселими та радісними барвами.
Після тих зустрічей минуло два роки.

За плечима Сашка було тривале лікування, операції та постійна боротьба з наслідками поранення.
І от одного весняного дня молодий ветеран вийшов з палати і побачив собак-терапевтів, що саме спілкувалися з іншими ветеранами. До нього підбіг великий молодий собака, заглянув у очі. Та це ж Скіф! Собака радісно молотив хвостом та тулився до Сашка! Радощам не було меж, за мить вони вже обіймалися. Але тепер Сашко вже твердо стояв на ногах, а великий сильний Скіф на величезній швидкості спритно ловив м’яча та обережно клав його у солдатські долоні.

Дуже добре відгукуються на роботу хвостатих терапевтів дітки.

– Для дітей собака стає мотиватором, – каже Ольга Сміронова. – він стимулює активність і бажання досягти успіху.

Вона розповіла, що одним із підопічних проекту став хлопчик, який не міг ходити. Йому на ноги надягали спеціальні пристосування, щоб він міг рухатися, але рух супроводжувався болем, і хлопчик відмовлявся ходити. Коли ж він почав взаємодіяти з собакою, то зрозумів, щоб бути поруч із псом, погладити його, потрібно стати, зробити кілька кроків. Потроху дитина заспокоїлася і почала рухатися. Собака допомагав йому долати страх болю.

Під час сеансів психотерапії з дітьми собаки-терапевти можуть бути просто присутніми в кімнаті. Потім діти починають виявляти інтерес до тварини, підходити, гладити, іноді прогулюватися з песиком.

І батьки, і фахівці зазначають, що собаки магічно впливають на дітей. Навіть аутисти стають більш відкритими, діти-мовчуни вимовляють своє перше слово. Іноді буває, що це кличка їхнього чотирилапого лікаря.

Показання та протипоказання

Проблемами. з якими вдається впоратися собакам-терапевтам:

• кризові стани
• істерія
• депресія
• неврози
• аутизм
• фобії
• нав’язливі ідеї

Собака, що живе вдома – потужний мотиватор. Адже незважаючи на свій стан, настрій, погоду, господарю потрібно вигуляти його, тобто вийти на свіже повітря, рухатися, спілкуватися з іншими людьми. Тому деякі лікарі радять завести домашнього вихованця.

Дитячий офтальмолог, професор Сергій Риков радить батькам дітей з поганим зором завести собаку, щоб дитина, вигулюючи його, частіше могла дивитися вдалину, рухатися, що обов’язково позитивно позначиться на зорі.

Порада фахівця

Якщо ви вирішили завести собаку для своєї проблемної дитини, порадьтеся з фахівцем, якого обрати. Пройдіть курс підготовки тренера для собак-терапевтів. Підійдіть до цього відповідально, щоб не довелося пристроювати вихованця або, не дай Боже, виганяти на вулицю.

Протипоказання

Як і будь-яка терапія, лікування за допомогою собак має протипоказання. По-перше, це фобія. Є люди, які за жодних обставин не можуть побороти страх перед собакою. Хоча деяким це і вдається.

Алергія на шерсть. Однак можна підібрати собаку, короткошерстого, що не линяє. Та й, за словами Ольги Смирнової, частіше виявляється, що  алергія виникає не на саму шерсть тварини, а на мікроорганізми, які живуть в ній або в подушках і килимах будинку. Але хоч би там як, є люди, які відчувають нездужання в присутності тварин.

Породи для терапії

Неважливо, якої породи собака, це може бути і двір-тер’єр. Головне, радить Ольга Смирнова, щоб собака був врівноважений, спокійний у будь-яких ситуаціях, керований. Таких собак небагато. Але кожний, що пройшов відбір, – золотий фонд.

Фахівці, що вивчають вплив собак на людину, зазначають, що дрібні собачки краще підходять літнім пацієнтам, а собаки великих порід (лабрадори, алабаї, сенбернари) – прекрасні компаньйони і няньки для дітей і підлітків із захворюваннями психічного і психосоматичного генезу.

Не дуже хороші терапевти виходять з пуделів і чихуахуа у зв’язку з їхньою нестабільною нервовою системою. Хоча для господарів собачок цих порід їхні улюбленці залишаються джерелом позитивних емоцій. Все індивідуально.

Джерело