Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Різдвяне послання Предстоятеля архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Рождество Твое Христе Боже наш,

возсия мирови свет разума

(Тропар Різдву Христовому)

 Христос рождається, славте!

Сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати та сестри, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

В ці священні дні Свята Православна Церква з любов’ю згадує і молитовно прославляє велику благочестя тайну явління Бога во плоті (1 Тим. 3, 16), через яку сумна подія втрати людиною Раю перетворилась на радісну подію повернення людині Раю.

Божественна Любов Своєю дивною, таємничою силою створила людину із землі. Господь виділив Адама зі всіх створінь, прикрасивши його Своїм Божественним образом. Адам став носієм прекрасного образу Вічного Бога. Яка велика честь для людини! Господь подарував Адаму Рай, в якому Адам перебував і насолоджувався його красотами. Але, як нам сповіщає священна історія, людина згрішила і загубила своє достоїнство. Що було далі, про це священна історія говорить небагато: Адам відвернувся від Бога і став неспроможним жити в Раю, і Божественна Любов, не обмежуючи його волі, дозволила йому жити в спустошеному гріхом світі, де Адам трудився в поті чола, а земля йому вирощувала терня і будяки (Бут. 3, 18).

Адам відвернувся від Бога, але Бог не відвернувся від Адама. Господь посилав у світ Своїх пророків і праведників, які нагадували потомкам Адама про загублений Рай. А коли сповнився час, Господь Сам приходить у світ. Божественна Любов бере на Себе образ падшої людини, відновлює його, освячує і повертає на Небо.

Пришестя Бога на землю звершується в дивній і таємничій простоті. Пресвята Діва Марія, від Якої Бог восхотів взяти для Себе людську плоть і кров, приходить в місто Вифлеєм. Святе Сімейство прийшло в Вифлеєм по повелінню Римського імператора Августа, який зробив перепис населення, не підозрюючи, що через це він став знаряддям в руках Божих, яким Господь сповнив древнє пророцтво, згідно з яким Месія Христос мав народитись в місті Вифлеємі (Мих. 5, 2).

Коли Син Божий народився в Вифлеємській печері, дивна слава Божа наповнила світ. Небо раділо, Ангели співали, і вся природа ликувала. Першими з усіх земнородних звістку про Різдво Сина Божого одержали прості Вифлеємські пастушки, які неподалік від благословенної печери пасли свої стада. Їм з’явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтесь, я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям, тому що нині народився вам в місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете Младенця в пеленах, лежачого в яслах». І раптом з’явилось з Ангелом багаточисельне воїнство небесне, яке славило Бога і співало: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 10–14). Пастушки поспішили в Вифлеємську печеру, знайшли Богомладенця Христа і з любов’ю поклонились Йому, розповівши те, що сповістив їм Ангел.

Після радісних пастушків, в самий день Різдва, на поклоніння новонародженому Богомладенцю прийшли три Волхви зі сходу, яких з різних країн Господь привів у Вифлеєм, через чудесну зірку. Волхви принесли з собою дари: золото, ладан і смирну, — якими вони засвідчили, що у світ прийшов Цар царів (Одкр. 17, 14) і Первосвященник майбутніх благ (Євр. 9, 11), Який через Свої вільні страждання і смерть поверне людству загублений Рай.

І ми, дорогі брати і сестри, сьогодні, подібно благочестивим пастушкам, поклоняємось нашому Спасителю і Господу і смиренно дякуємо за те, що Він, наш Творець і Создатель, Предвічний Син Предвічного Отця, став Сином Людським, щоб нас зробити синами Божими. Разом з премудрими Волхвами ми несемо свої дари новонародженому Богомладенцю: золото наших скромних молитв, ладан нашого смирення і смирну нашого покаяння. Світ, у якому ми сьогодні живемо, має особливу потребу в молитвах, смиренні і покаянні. Ці святі чесноти виховують в людині любов до Бога і до свого ближнього і роблять людину подібною до свого Творця і Создателя, Який по Своїй природі є Любов.

Ми живемо в апокаліптичні часи, особливою прикметою яких є страх і розгубленість; і молитви, смирення і покаяння потрібні нам ще і тому, що з їх допомогою ми захищаємо себе від страху і розгубленості і вимуровуємо собі дорогу до Неба, до вічного блаженного життя.

Першими словами Ангела до Вифлеємських пастушків були слова: не бійтесь. І сьогодні кожному з нас Різдвяний Ангел каже: не бійся, — тому що у світ народився Син Божий, Який переміг гріх з його страхами, розгубленостями і хворобами.

Сьогодні, коли у світі розповсюджуються небезпечні віруси, багато людей спішать прийняти вакцину, щоб продовжити собі земне життя. Але ми, віруючі у Христа як Сина Божого, як Спасителя світу, знаємо, що у світі є ще один, більш страшний і небезпечний вірус — це наші гріхи. Гріхи відбирають у нас життя вічне. Наскільки ж треба нам, хто має високе ім’я християнина, спішити прийняти духовну вакцину — покаяння, щоб перемогти вірус гріха і зберегти себе для вічного життя!

Ще раз вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим. Бажаю всім здоров’я, спасіння і Божого благословіння. Нехай Божа Любов, Яка приклонила Небо до землі, торкнеться кожного людського серця, втішить нас і дасть силу мужньо долати всі труднощі і складнощі нашого земного буття. Нехай в кожному з нас засяє світло розуму, яке приніс нам Син Божий, ставший Сином Людським, світло, яке відкриває неправду, навіть якщо вона ховається під личиною благородства, світло, яке показує нам дорогу, що веде до Раю. Амінь.

З Різдвом Христовим!

Смиренний

† Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове, 2021/2022 рр.,

м. Київ