Народжені під обстрілами: як у блокадному Чернігові медсестра виходжувала немовлят

Світлана Гломозда працює медсестрою в пологовому будинку Чернігова з 1989 року. Останні роки – у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Вона доглядає за дітьми, що народилися передчасно чи потребують лікування з інших причин.

Під час активних бойових дій жінка ходила на роботу пішки. Дорога займала 40-50 хвилин у один бік.

Світлана Гломозда розповіла про умови, в яких під час війни народжувалися чернігівці та як медсестри рятували їх від обстрілів.  

Із 35 людей у відділенні залишилося 10 

Страшний ранок 24 лютого Світлана Гломозда зустріла на чергуванні. Про те, що почалася війна, у робочому вайбер-чаті о 4.30 написала колега. 

"За пів години ми почули вибухи. Як виявилося, то скидали снаряди на аеродром у Півцях (мікрорайон на околиці Чернігова. – авт.)", – згадує Світлана Гломозда.

У той день, як і завжди, у пологовому вирувало життя. Щодня відбувалося кілька пологів. У відділенні інтенсивної терапії перебувало до 10 малюків. Але з кожним днем обстріли ставали інтенсивнішими. Тому люди почали масово евакуйовуватися у безпечніші регіони. Тож вагітних та немовлят стало менше.

Так само виїжджав персонал пологового. Із 35 медпрацівників відділення у Чернігові залишилося близько десяти: медсестри, санітарки і один лікар. Він із родиною жив у лікарняному укритті. Так само й інші медпрацівники, яким було далеко добиратися додому чи ні з ким залишити дітей.

За місяць війни у Чернігові народилося дві трійні 

Відділення інтенсивної терапії, де працює Світлана, було на четвертому поверсі пологового. Коли російські війська почали обстрілювати сусідні мікрорайони, усі відділення перемістили на перший поверх.

Жінки народжували в коридорі. За кілька годин малюків з мамами перевозили у холодне, але все ж безпечне бомбосховище лікарні. Там же лежали вагітні на збереженні чи ті, що мали от-от народити. А от спустити туди недоношених діток, що проходили терапію в спеціальних боксах та на апаратах, було неможливо. 

"Дітки у нас на апаратах штучної вентиляції, вони потребують кисню. Лежать у спеціальних коробах, щоб тепло було. А в бомбосховищі немає умов для того, щоб працювала апаратура. Тому ми переселилися на перший поверх", – каже медпрацівниця.

Із 35 людей у відділенні залишилося 10 

Страшний ранок 24 лютого Світлана Гломозда зустріла на чергуванні. Про те, що почалася війна, у робочому вайбер-чаті о 4.30 написала колега. 

"За пів години ми почули вибухи. Як виявилося, то скидали снаряди на аеродром у Півцях (мікрорайон на околиці Чернігова. – авт.)", – згадує Світлана Гломозда.

У той день, як і завжди, у пологовому вирувало життя. Щодня відбувалося кілька пологів. У відділенні інтенсивної терапії перебувало до 10 малюків. Але з кожним днем обстріли ставали інтенсивнішими. Тому люди почали масово евакуйовуватися у безпечніші регіони. Тож вагітних та немовлят стало менше.

Так само виїжджав персонал пологового. Із 35 медпрацівників відділення у Чернігові залишилося близько десяти: медсестри, санітарки і один лікар. Він із родиною жив у лікарняному укритті. Так само й інші медпрацівники, яким було далеко добиратися додому чи ні з ким залишити дітей.

За місяць війни у Чернігові народилося дві трійні 

Відділення інтенсивної терапії, де працює Світлана, було на четвертому поверсі пологового. Коли російські війська почали обстрілювати сусідні мікрорайони, усі відділення перемістили на перший поверх.

Жінки народжували в коридорі. За кілька годин малюків з мамами перевозили у холодне, але все ж безпечне бомбосховище лікарні. Там же лежали вагітні на збереженні чи ті, що мали от-от народити. А от спустити туди недоношених діток, що проходили терапію в спеціальних боксах та на апаратах, було неможливо. 

"Дітки у нас на апаратах штучної вентиляції, вони потребують кисню. Лежать у спеціальних коробах, щоб тепло було. А в бомбосховищі немає умов для того, щоб працювала апаратура. Тому ми переселилися на перший поверх, до сьогодні там і працюємо", – каже медпрацівниця.

Дітки, які лежали під спеціальним обладнанням, залишалися на першому поверсі. Адже їх неможна відключати від апаратів. На щастя, всі малюки залишилися неушкодженими. 

Під час другого обстрілу на чергуванні снаряд упав просто біля будівлі пологового. Тоді вибуховою хвилею та осколками повибивало вікна з першого до п'ятого поверху.

Постраждав адміністративний корпус. Люди дивом залишилися живими. 

***

Після відходу російських військ у Чернігові тихо. Місто потроху оговтується. У пологовому з’явилося світло та вода.

У відділенні інтенсивної терапії у коробі вчиться дихати й жити малесенька Ніка. Вона народилася у 28 тижнів з вагою 900 г.

Поруч – порожнє "ліжечко" для передчасно народжених. Ще недавно там була 23-тижнева крихітка. Вона важила всього 500 г, тому не вижила. 

Лікарі вже приймають пологи, як і належить у цивілізованому світі, в обладнаній операційній. Тільки медичні крісла, столи у коридорі, а ще сліди від уламків на стінах та вибиті шибки нагадують, як світ зустрів народжених у березні 2022-го…

Наталія Найдюк