Наша поїздка

Наприкінці квітня десять волонтерів Братства преп. Іони Київського, які займаються поїздками до дитячих будинків побували в обласному центрі Волинської області — у м. Луцьк.

Мета візиту — знайомство з представниками місцевого молодіжного братства преп. Ніколи Святоші князя Луцького та їх волонтерською діяльністю, обмін досвідом у сфері організації та проведення соціальної роботи, а також встановлення дружніх зв’язків для співпраці у даній сфері.

Варто відзначити, що такий захід проводиться не вперше. Київські волонтери вже побували у Чернівецькій та Львівській областях і далі планують продовжувати подібні поїздки, необхідні для об’єднання православної молоді з різних регіонів України. Священики також активно підтримують зазначену ідею та активно сприяють її реалізації. На підтвердження цих слів доречно розповісти про зустріч членів київського та луцького братств з митрополитом Луцьким і Волинським Ніфонтом.

Після пізньої Літургії у Покровському храмі, пообідавши, ми з нетерпінням чекали архієрея. Ось нарешті з’явився митрополит і запросив нас до своєї резиденції. З ледь помітним хвилюванням всі зайшли до невеликої простої, але зі смаком облаштованої кімнати з різноманітними іконами. За столом напроти митрополита розмістились по два представники від луцького та київського братства.

Аліна Недашківська та Ірина Молчанова — координатори поїздок в дитячі будинки та дім малютки від Іонінського монастиря — розповіли про ціль зустрічі, а також про основні напрямки діяльності волонтерського руху «Молодость не равнодушна». Митрополит Ніфонт відразу задав несподіване запитання: «Молодь не байдужа до чого, до наркотиків?». Відповідь не забарилась: «Не байдужа до чужого горя, болі, страждань, самотності.» Владика, в свою чергу, розповів про проблеми та перешкоди, що стають на заваді ефективної організації соціальної роботи у єпархії. Головні з них — відсутність достатніх коштів та приміщення. Все тримається на самовідданості та ентузіазмі близько двох десятків добровольців, які впродовж 8 років без серйозної сторонньої підтримки їздять до дитячих будинків, дитячої психіатричної лікарні, допомагають людям похилого віку тощо. Один із способів покращення такої ситуації — ознайомлення прихожан місцевих храмів і, взагалі, пересічних громадян з волонтерською діяльністю шляхом встановлення у церквах інформаційних стендів, видання і розповсюдження брошур, створення відповідного сайту. Це допоможе привернути увагу православної молоді до волонтерства.

Підводячи підсумки зустрічі, митрополит подякував за візит і зазначив, що буде сприяти участі луцьких добровольців у всеукраїнській зустрічі волонтерів, яку незабаром планують провести в Києві. А на прощання подарував привезені з Єрусалиму хрестики та іконки.

Після цього гості та місцеві волонтери мали змогу поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою чаю та обговорити актуальні питання, які, в основному, виникли в суботу після спільної поїздки до дитячої психіатричної лікарні та дитячого будинку. Там ми разом з дітками робили аплікації з круп та паперу на пасхальну тематику, орігамі, плакат з побажаннями на кольорових долоньках, проводили солодкий конкурс на кращу картину із сухофруктів, насіння, цукерок і шоколаду, викладену на вафельному листі. Такі заходи були дещо незвичними як для вихованців дитячих закладів, так і для луцьких добровольців, проте всі працювали старанно і з захопленням. Як приємно, коли маленькі обличчя сяють від радості, задоволення і численних посмішок. А особливо, коли діти просять: «Приїжджайте ще!»

Крім того, за ці два вихідні дні ми встигли ще й активно відпочити. Під час екскурсії по державному заповіднику «Старий Луцьк» дізналися про історію міста, відвідали Верхній замок XIV ст. (його ще називають замок Любарта), навіть побували в гостях у відомого місцевого скульптора. Слід згадати і про Волинську духовну семінарію, де нас гостинно приймали і пригощали смачними пісними стравами.

Холодний дощ, град, пронизливий вітер не змогли зіпсувати гарного настрою, адже нас захищали душевне тепло, щирість і турбота нових луцьких друзів. Хочеться висловити їм величезну вдячність за турботу, самовідданість, терплячість, за теплий прийом. Луцькі волонтери зробили все для того, щоб ми почували себе як удома, створили веселу дружню атмосферу. Вони продумали кожен крок, кожну деталь — від першої зустрічі на пероні з хлібом-сіллю на вишитому рушникові (в прямому значенні цих слів) до незвичайних подарунків на прощання, вже не кажучи про смачну їжу та комфортний відпочинок. Незважаючи на те, що ми бачилися вперше, здавалось, що дружимо вже багато років.

Безперечно, подібні поїздки надзвичайно важливі для об’єднання православної молоді, для взаємної підтримки у здійсненні волонтерської роботи та вирішенні численних проблем, тому, сподіваємось, вони стануть хорошим прикладом для наслідування. І наш візит до Луцька — достовірне цьому підтвердження!

Уманець Інна

Координатор поездок в детские дома:
Алина Недашковская, тел. (093) 607-62-83, (067) 305-08-34
E-mail: nedashko@voliacable.com