Різдво Пресвятої Богородиці

Сьогодні Велике Свято!

Настільки велике, що кожне слово, яким можна його описати, мені здається геть негідним, незграбним, дрібним, як піщинка у порівнянні з нескінченим Всесвітом.

Тому напишу трошки інше.

Я цю добу була на чергуванні. І дивлячись на те, як щемно і красиво виглядають новонароджені малюки в пологовому, мені прийшла в голову думка, що ніхто з нас не знає, що судилося тій чи іншій дитині на її життєвому шляху.

Але ж дерево пізнається за плодами.

Чи знали матусі тих хлопців і дівчат, які зараз боронять нашу країну, що їх діти будуть стояти на захисті країни, будуть воїнами світла, будуть захищати найцінніше?

Чи знали про це втомлені мами, коли перший раз бачили своє довгоочікуване дитя одразу після народження?

Чи розуміють мами добровольців, коли несамовито моляться за своїх дітей, що вони повторюють, в мініатюрі, подвиг Божої Матері?

Адже Діва Марія відмовилася від будь-яких претензій на те, щоб керувати Своїм Сином виключно за своїм розумінням.

Вона не утримувала Його біля Себе.

Вона не пов’язувала Його своїм авторитетом матері, як це властиво багатьом батькам.

Вона довірила Сина Божому Промислові, а Сама смиренно пішла за Ним.

І просто постійно молилася і вірила, що все буде так, як потрібно.

Вона вірила, що світ буде врятований.

Ба більше, Вона це знала, завдяки молитвам і Своїй вірі.

Бо це найголовніше і нескінченне — любов, смиренність, віра і материнство.

З Різдвом Пресвятої Богородиці!

Радуйся, бо через Тебе звершуються перемоги;

Радуйся, бо через Тебе вороги гинуть;

Радуйся, тiла мого уздоровлення;

Радуйся, душi моєї спасiння.

Радуйся, Невiсто Неневiсная!

Наталиія Яремчук, практикуючий лікар акушер-гінеколог,
кандидат психологічних наук