"Лікування канабісом може полегшити страждання пацієнтів",– лікар-онколог з Кропивницького

13 липня Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу в Україні. Про що він, для чого використовують канабіс лікарі, чи усім пацієнтам він потрібен та, чи доведеться змінювати протоколи лікування після ухвалення законопроєкту, розповів лікар-онколог обласного онкоцентру, що у Кропивницькому, Андрій Гардашніков.

Для вас цей законопроєкт про що? (тут і далі – пряма мова)

Ми говоримо про легалізацію використання канабісу з медичними та науковими цілями. Власне, канабіс – він один, він не може бути медичним чи немедичним. Різною може бути мета його застосування. І ми говоримо про законодавче врегулювання використання канабісу в Україні з медичною і науковою метою.

Якщо говорити про ваших пацієнтів, канабіс – для лікування чи для поліпшення стану?

І для лікування, і для поліпшення стану. Тому що лікування буває різним, є лікування просто симптомів. Наприклад, людині погано, бо я провів хіміотерапію, внаслідок чого у людини немає апетиту, людину нудить, у людини блювання, і звичайні методи лікування, які ми використовуємо, не допомагають. Якщо я призначаю таке лікування, яке допомагає, людині стає краще, поліпшується її стан, це також лікування, просто симптоматичне. Ми лікуємо симптом – це також важливо. Мова йде не лише про те, щоб проводити протипухлинну терапію і боротися із самою пухлиною, треба боротися так, щоб пацієнт, по-перше, вижив після такого лікування, і щоб його життя було максимально комфортним – якщо це слово можна застосовувати в таких темах – настільки, наскільки це можливо. Людина не має відчувати більше страждань, ми маємо зробити все, щоб у людини страждань або не було, або вони були виражені якомога менше.

Як нині відбувається, поки законопроєкт не ухвалили?

Зараз наші пацієнти користуються наявними законними засобами. Ми обходимося без канабісу в більшості випадків. Чому в більшості випадків – тому, що є пацієнти, які приїздять на лікування з-за кордону і діляться своїм досвідом. Я особистого спілкування з ними не маю, але завдяки соціальним мережам періодично читаю про пацієнтів, які набагато легше переносять хіміотерапію саме завдяки канабісу. Є країни, в яких це доступно і можливо.

Якби ви призначили медичний канабіс з лікувальною метою одному з пацієнтів, це було б незаконно?

По-перше, пацієнтові потрібно було б звертатися до злочинців і купувати канабіс не в медичній формі, а просто у формі якоїсь марихуани, яку курять, у вигляді сигарети чи як її там використовують нелегально. Це було б складно для пацієнта. Наприклад, якщо я призначаю морфін, я виписую його, пацієнт їде в аптеку і купує ліки в аптеці. Тут усе зрозуміло. Цього ж я очікую від обігу канабісу з медичною метою. Ми маємо досягти законного, легального, цивілізованого, нормального, адекватного обігу цих лікарських засобів. По суті, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що уряд уже підготував законодавче підґрунтя для забезпечення повного циклу виробництва препаратів на основі канабісу для використання в Україні. Це і вирощування, і перероблення для повноцінного виробництва. Сподіваюся, що саме так і буде. Тому що, з одного боку, цей рух, щоб дати пацієнтам можливість використовувати відповідні ліки, триває не перший день. І мова йшла про те, що постановою уряду дадуть дозвіл використовувати імпортні препарати. Та виявляється, що імпортні препарати коштують дві тисячі доларів, що вони доступні далеко не кожному пацієнтові, і фірма-виробник не зацікавлена в ринку, де немає достатньої кількості споживачів, які можуть купити собі цей препарат. Тобто українським пацієнтам мало самої лише законності, потрібна ще й доступність.

Чи всім пацієнтам з онкологією може знадобитися лікування канабісом?

Звісно, не всім. Коли починають говорити, що дозвіл і законодавче врегулювання призведуть до поголовного призначення канабісу, до того, що ледь не діти в школах будуть його вживати – це абсолютна дурня. Нині у нас у законному обігу є морфін, та чи всім пацієнтам призначають морфін, чи всім пацієнтам він потрібен морфін – звісно, ні. Просто є пацієнти, у яких є симптоми, що є медичними показаннями для призначення того чи іншого лікарського засобу. Якщо йдеться про пацієнта, апетит якого неможливо підтримати після хіміотерапії, я думаю, що це буде медичним показанням для застосування канабісу. Якщо пацієнт має резистентну, тобто нечутливу до лікування, нудоту і блювання після хіміотерапії, то це буде медичним показанням для застосування канабісу. І у тих пацієнтів, у яких інші методи не працюють, а канабіс буде давати результат, це треба буде використовувати хронічно, з курсу в курс – для того, щоб просто підтримати їх нормальну якість життя. Деяким паліативним пацієнтам, виснаженим, які не можуть їсти, за допомогою канабісу можна буде трохи поліпшити якість життя. А це люди, у яких життя завершується, це люди, про яких суспільство взагалі воліє не думати. Але вони залишаються громадянами України, скільки б їм не залишилося прожити. Мене ображають коментарі, які зводять тему застосування канабісу в медичних цілях до якихось плантацій, що замість зернових буде рости один канабіс і тому подібне. Якщо держава зробить ці кроки, якщо буде законним медичне використання канабісу, тоді ми не матимемо жодних ризиків для суспільства. Я в цьому категорично переконаний, тому що держава, яка навчилася контролювати обіг морфіну й інших наркотичних препаратів, за тими самими принципами налагодить і контроль над канабісом. Просто додасться ще один препарат.

Крім людей з онкологіями або людей із невиліковними хворобами, кому ще може стати корисним ухвалення цього законопроєкту?

Тут я не є настільки впевнений, як в онкології, але чув про нерезистентні, тобто нечутливі до традиційного лікування, види епілепсії та використання канабісу як протисудомного препарату. Чув і читав про доказові дані щодо ефективності цього лікування. Стосовно посттравматичного стресового розладу – треба спілкуватися з людьми, які займаються цим лікуванням. Там, наскільки я знаю, є суперечливі дані стосовно цього, стосовно доказовості застосування ліків із канабісу. Як на мене, тут є важливий нюанс – є показання, які мають серйозні доказові дані щодо ефективності, є те, що ще вивчається, але ми не маємо говорити: "Давайте ми дочекаємося, доки весь світ доведе доказовість кожної опції лікування, кожного медичного показання для лікування, а потім ми будемо ще 20 років дискутувати, як правильно змінювати закон". Адже кожен тиждень без цих ліків – це додаткові страждання для сотень тисяч, а можливо, й мільйонів людей, які можуть потребувати такого лікування.

Коли ви вперше почули про лікування медичним канабісом?

Вперше десь 2009 чи 2010 року. Це не дуже закарбувалося в моїй пам’яті, тому що я читав замітку людини, яка писала про те, як можна мати чудове життя і гарний апетит після хіміотерапії. Зазвичай, люди, які отримують хіміотерапію, не можуть похвалитись гарним апетитом і гарним самопочуттям після цього лікування.

Протоколи лікування в Україні відрізняються від протоколів в інших країнах?

Так, звісно. Але в нас із протоколами взагалі сумна історія. Це окрема тема. Тому що наші протоколи далеко не для кожної хвороби написані. Для порівняння: американський протокол лікування раку молочної залози оновлюють чотири-п’ять разів на рік, у нас же один протокол може не змінюватись роками – 2013 року ухвалили, а вже 2023-й. Десять років немає в Україні необхідності змінювати протоколи.

Якщо цей закон ухвалять, то протоколи лікування доведеться змінювати?

Враховуючи той безлад із протоколами, лікар часто сам шукає інформацію про застосування лікарських засобів, не кожен з яких зазначений у протоколах. А ми часто використовуємо такі ліки, зазвичай іноземного виробництва. Тож після того, як держава зробить перший крок і ухвалить цей закон, на наше суспільство чекає величезна робота: уряд писатиме підзаконні акти, постанови, міністерство охорони здоров’я писатиме свої накази про зміни в арсеналі лікарських засобів, дуже очікую на те, що ми від фармацевтичних фірм отримаємо перелік нових препаратів, які з’являться внаслідок ухвалення закону, з відповідними рекомендаціями й інструкціями щодо застосування. Думаю, канабіс буде представлений не однією опцією, а з різними рівнями вмісту різних складових цієї рослинної речовини.

Що треба робити, щоб ця тема в суспільстві не призводила до зловживань або не трактувалася помилково?

Думаю, неможливо досягти того, щоб усі зрозуміли і не перекручували. По-перше, є величезна кількість людей, які зацікавлені в наявному незаконному обігу коноплі. Їм буде некомфортно втратити свою частку прибутку, тож вони будуть робити різні інформаційні вкидання, які будуть обурювати суспільство, адже більшості не властиве глибоке вивчення питання. Однак мені здається, що певний результат роз’яснювальної роботи моїх колег з різних куточків країни все ж є. Мені, як пересічному громадянину, який може стежити за розвитком ситуації у соціальних мережах і в медіапросторі, здається, що ми пройшли величезний шлях розуміння, що є такий лікарський засіб, і що він це не становить загрози суспільству. Я дуже сподіваюся, що ми приєднаємося до переліку цивілізованих країн. Дуже сподіваюся, що я не чутиму слова про те, що в Україні лікуватися гірше, що ми даємо пацієнтам менше можливостей, що в нас політики й поліція обмежують лікарям можливості призначати лікарські засоби. Хочу і в цьому аспекті пишатися своєю державою.

Джерело