Просьбы о помощи

Новость от  09.04.13 г.

Мир Вам та Вашій родині!

Мене звуть Ольга, я — волонтер Іонінського монастиря у відділенні онкогематології лікарні Охматдит. Ходжу туди вже 4-й рік, поновлюю списки дітей, подаю на 40-усти та молебни. Оскільки мамочки прив’язані до дітей і навіть до магазину не завжди можуть вийти, мене просять про насущне. Завдяки нашим спонсорам мені вдається виконати більшість прохань: принести Євангеліє, дитячу Біблію (ілюстровану), молитовники, іншу духовну літературу — про Причастя, Сповідь та просто православні казочки, купити іконочку з акафістом, святий єлей, заказати молебен... У лікарні лежать дуже багато дітей з сіл та областей, і коли я приношу їм православну літературу, вони так щиро радіють, наче це не книга, а золото (а насправді, хіба це не так?). Дома вони таких книг не побачать...

Тому, коли мене попросила мама Дениса Ольховенко (відділення ТКМ) пошукати спонсорів на духовну літературу для їхнього рідного села, я зовсім не здивувалась, а тільки зраділа і подумала: «Дійсно, діти — як ангели, допомагають один одному, навіть якщо самим несолодко...»

А тепер, завернімо на вогник до рідного села Дениса. У глибинці серед лісів Вінницької області в селі Білки знаходиться храм,

освячений на честь Святого Апостола Іоанна Богослова. Багато років поспіль храм стояв недобудований і служба в ньому не правилася. 5 років службу правили у приміщенні дитячого садочка. Коли прихід віддали прот. Ростиславу, спочатку були тільки стіни та дах — ось і весь храм... З Божою допомогою мешканці села розпочали будівництво храма, допомогли й спонсори з Києва. Храму подарували прекрасний іконостас,

за спонсорські внески було завершено будівництво криниці на честь Свт. Миколая Чудотворця.

Вже 3 роки отець Ростислав править службу у храмі.

Милістю Божою та коштами прихожан нарешті завершили розпис вівтаря.
Зараз дуже бракує коштів, щоби завершити розпис стін. Ви лише подивіться, яка краса вже написана.

Дуже цікавим є той факт, що ім’я спонсора (за бажанням) записують внизу під іконою, на яку жертвують кошти («Від родини Фамілія або р.Б. ФІП», все чесно та прозоро і вже напевно Ваше ім’я не загубиться). Розпис храма відбувається вручну, а не трафаретним способом, тому й потребує багато часу і коштів. Споконвіків перед написанням ікон майстер брав благословення, постився, молився, і тільки потім брався за розпис. Майстер вкладає душу в кожний образ! А отець Ростислав вкладає часточку своєї душі в кожного раба Божого зі свого приходу...

Один за всіх і всі за одного!

Отець Ростислав відповідає за декілька приходів. У Свято-Покровському дерев’яному храмі він розпочинав свою службу православного священика: з дитинства він служив там пономарем. Цей храм для нього є особливо рідним, а ще й день народження батюшки — на Покрова. Храм був побудований ще в 1970-ті роки (знаходиться у с. Купченці). Село бідне, тому бракує майже всього. Особливо болюче питання — капітальний ремонт покрівлі. Дах зовсім тече, балки згнили, треба міняти весь дах! Ми будемо дуже вдячні за будь-які пожертви: окрім ремонту даху, бракує вбрання для служби, напрестольного Євангелія, хоругвів. Також на всіх приходах дуже потрібні Євангелія, дитячі Біблії (бажано ілюстровані), духовна література та молитвослови для дітей та дорослих. Господь не покидає сільські приходи, і ми віримо, що прийде допомога! Душі в нас не залізні, ми ще живі та здатні співчувати тим, хто у скрутному становищі (не сумніваюся — у кожного з нас в житті були такі ж самі моменти)...

Отець Ростислав опікується 4 школами та 4 дитячими садочками. В самого батюшки — сім’я, троє діточок, тому він, як ніхто, розуміє — як важливо виховати дітей в любові до Бога та ближніх своїх. Він організовує екскурсії для дітей по храму на свята (наприклад, на Миколая), розповідає про Бога, про святих та обов’язково дарує дітям при кожній зустрічі маленькі іконочки (на довгу пам’ять та молитву) та солодощі. Також у батюшки є добра традиція дарувати іменні іконочки на Хрестини та День Янгола! Іноді, якщо є така можливість, отець Ростислав дарує дітям та батькам Біблію. Але це така крапля в морі, що навіть хочеться плакати...

Ви мабуть вже здогадались, що життя в селі та місті дуже відрізняються: сільський священик відповідає не за один, а звичайно за 5-6 приходів, і вони находяться один від одного на досить великих відстанях, хоча за розміром приходи маленькі. На його плечах лежить і будівництво храмів, ремонт, їхній благоустрій, і треби, і про сім’ю треба піклуватись, хазяйство вести... Коли тут займатися просвітницькою діяльністю? А душа просить, молить, просто благає! Сектанти, католики, штунди не дають народу спокою та тривожать їхні душі: дзвонять по телефону бабусям та дідусям, задурюють голову своєю «духовною літературою», яка до речі яскрава та ілюстрована, і якої чомусь на всіх хватає. А в Білках (як і в багатьох інших селах) не вистачає навіть елементарного — Біблії на рос. та укр. мові, дитячої Біблії з картинками, житія святих, молитовників та іншої духовно-просвітницької літератури для батьків, адже саме з них розпочинається виховання в сім’ї! Діти та їхні батьки будуть дуже раді будь-якій допомозі!

Священики не покидають села, навіть якщо на службу ходять 15 і менше душ. Вони не можуть залишити людей без слова Божого та без Причастя!!! Сам Господь сказав: «ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них» (Мф. 18:20). В селах, як і в містах йде війна між Богом та дияволом за душі людей, і виграти цю війну можна! Через духовну просвіту священик поступово вводить людей до храму. Але для того, щоб одержати перемогу в цій війні, отцю Ростиславу потрібна і Ваша допомога! «Один в полі не воїн» — мовиться у стародавньому народному прислів’ї.

Окрім труднощів в общини є і успіхи, і мені дуже хочеться поділитися ними:

Батюшка піклується як про духовне здоров’я дітей, так і про фізичне. Церква приймає активну участь у спортивному житті шкіл. Кожного року (вже 2 роки) у травні місяці отець Ростислав організовує турнір з футболу. Він запрошує 6 або 7 команд з Вінницької області. Ці змагання проводяться під патронатом церкви. Раніше батюшка витрачав свої кошти на заохочувальні призи для учасників турніру. Але в минулому році за проханням отця Ростислава допроекту долучився народний депутат України Григорій Миколайович Калетник. Він став основним спонсором на минулих змаганнях.





Зараз ми шукаємо спонсорів на наступний турнір з футболу! Також ми запрошуємо усіх вболівальників та професіоналів прийняти участь у нашому турнірі. Для дітей це стане справжнім святом, якщо до нас приєднаються тренери та відомі футболісти. Хто не байдужий до спорту та футболу, вболіває та грає — долучайтеся до нашого турніру!

По вірі нашій мрії поступово збуваються, і хочеться після себе залишити світлий та добрий слід у цьому житті. Спортсмени залишають після себе рекорди, вчені — відкриття, а православні християни більш за все цінують справи від щирого серця — молитви до Бога, будівництво та благоустрій храмів, доглядання хворих, виховання дітей. Кожен з нас будує своє життя цеглинка за цеглинкою: і кожна нова цеглинка може стати вирішальною для Вашого спасіння! «Не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и ржа истребляют и где воры подкапывают и крадут, но собирайте себе сокровища на небе, где ни моль, ни ржа не истребляют и где воры не подкапывают и не крадут, ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше» (Мф. 6:19-21).

З любов’ю о Господі,
Волонтер Ольга Хіміч
Моб.тел. 093 936 18 53, 099 707 59 63

Поліщук Руслан Васильович — прот. Ростислав
Моб.тел. 067 708 45 42

Пожертви можна надіслати Новою Поштою за адресою:
с. Білки, Іллінецький район, Вінницька обл.