Велопробігом з промовистою назвою «Свята Русь» вирішили відзначити 1025-ту річницю Хрещення Русі учасники акції, яка стартувала 27 липня в столиці біля Троїцького Іонинського монастиря.

Завдання – не з простих: прокласти маршрут кордонами колишньої Київської Русі часів князя Володимира, нагадавши людям про Хрещення, і про те, що вони є його нащадками.

І в той час, коли в центрі Києва, на Володимирській гірці, тривали багатолюдні офіційні заходи, посеред Центрального ботанічного саду також лунала молитва – на звершення задуму мандрівників благословляв головний «молодіжний» архієрей єпископ Обухівський Іона.

Владика звершив молебень на початок доброї справи і побажав молодим людям Божої Милості та заступництва Ангела Хранителя — аби не підвела техніка, а на шляху траплялися лише добрі люди.

* * *

Коли бачиш ентузіастів, яким доведеться подолати заради ідеї 5 тисяч кілометрів, виникає запитання: в чому ця ідея полягає? За словами організатора акції — відомого мандрівника, рекордсмена Книги рекордів України, фахового історика Антона Бондаренка, задум такий: актуалізація — на власному прикладі — духовних цінностей православ’я, а також ідеї слов’янської єдності, яка на православ’ї базується.

Але місія нагадування про духовні дари Хрещення – в цьому пробігу не єдина. Важлива складова – благодійна акція, спрямована на допомогу хворій людині. Це Богдан Приймачук, який страждає на тяжке захворювання крові. Третину коштів на його лікування вже знайшли, решту шукають, і спортсмени сподіваються зібрати бодай якусь частину під час велопробігу.

— Ми часто забуваємо про те, що не все вирішують гроші. Але все вирішують люди, — зазначила присутня на молебні сестра Богдана Ірина. — Наша сім’я дуже дякує хлопцям за підтримку. Особисто я багато чого переосмислила в своєму житті, коли брат захворів. Попри все, що нам довелося пережити, я стала, напевне, навіть більш щасливою, більше ціную життя, родину, доброту та небайдужість людей.

* * *

Важко уявити собі те, що чекає на учасників велопробігу на шляху довжиною кілька тисяч кілометрів. Проте налаштовані вони рішуче.  

Один із велосипедистів, журналіст Дмитро Іванов, який, до речі, ще й майстер бойових єдиноборств, на майбутні труднощі фізичні уваги не звертає. Його більше цікавлять духовні враження і нові знання.

— До кінця, напевне, ніхто з нас не усвідомлює, що нами рухає насправді і як ми дійшли саме до ідеї такого велопробігу. Очевидно, з волі Господа, адже ніколи не вистачає вільного часу на себе, на духовну роботу. А наша поїздка — насамперед, це духовний шлях. І, можливо, кожен з нас по-своєму відчув, що прагне такого шляху. Це можливість очистити думки, отримати нову інформацію та враження — від людей, від нових місць. Це новий досвід, якийсь новий виток у житті кожного з нас.

* * *

За два місяці — з 27 липня до 27 вересня — учасники планують проїхати понад 5 тисяч кілометрів. Серед міст, крізь які пройде маршрут – центри стародавніх князівств Київської Русі: Переяславль, Галич, Володимир-Волинський, Полоцьк, Великий Новгород, Ярославль, Ростов, Суздаль, Муром, Рязань, Новгород-Сіверський, Чернігів.

«Навіщо дорога, якщо вона не веде до храму?» — запитує героїня культової стрічки Тенгіза Абдуладзе «Покаяння». Дорога велопробігу «Свята Русь» — це дорога до нашого духовного коріння, до нашого історичного одкровення, і, зрештою, для багатьох вона здатна стати дорогою до храму. Тож ми щиро молимося, щоб Господь поблагословив усіх, хто їхатиме цією дорогою, та скерував їхні шляхи — в потрібному напрямку.

Протодиякон Миколай Лисенко

Источник