Щоденник волонтера

Ми всі були дітьми, і хоча б щось запам’ятали про цей період свого життя. Спогади різноманітні, й в кожного свої, але щось характеризує їх усі – ця певна дитяча безтурботність. Адже ніхто не буде сперечатись з тим, що, коли помирає близька людина, дитина не буде сприймати це горе так, як дорослий.

На щастя, бо, мабуть, це те, що дарується кожній людині на початку її шляху як певний оберіг від часто нестерпної реальності. І коли я проводжу час зі своїми маленькими племінницями (а це буває нечасто, бо ми живемо в різних містах), то я розумію, що більшість, а то і все з того, чим я з ними займаюся, в які ігри граю, про що розповідаю, а що слухаю, вони забудуть. Рівно так само, як і я забула багатьох людей та їхні слова і вчинки, коли була малою. І зараз це для мене немає ніякого значення, і для моїх племінниць не матиме. 

Зовсім інша річ, коли йде мова про тяжкохворих дітей, а, особливо, про онкохворих. Я не знаю подробиць їхніх процедур та операцій (і дуже рада цьому), я спостерігаю тільки наслідки цих мук, і вони не обмежуються зовнішнім виглядом. Для мене найтяжче те, що я бачу перед собою не дітей, а вже маленьких дорослих. Мабуть, це і є те, що швидко перетворює дитину на дорослого, –  виснажливий довготривалий фізичний біль.

Тому, коли я проводжу час саме з цими дітьми, я відчуваю, що вони запам’ятають усе. Мене, інших волонтерів, наші слова, наші дії. Вони завжди уважно спостерігають за дорослими, що приходять до них, може з цікавості, може порівнюють з собою, я не знаю, бо, на відміну від цих хворих дітей, що бачать мене та, думаю, інших волонтерів також, як на долоні, для мене вони лишаються таємницею. Так, ці діти набагато привітніші й щиріші за інших дітей, але вже такі ж незбагненні й важко досяжні, як дорослі. І тому щоразу, як я приходжу в дитяче відділення чи пансіонат, то мені здається, ніби це вперше. Ніяк не переросте в звичку, напевне, це неможливо. І кожного разу нові відкриття, які дуже непросто пояснити словами, але, можливо, час покаже.
                                                               Волонтер Надiя Ковальчук 

Заняття з онкохворими дітьми проводяться щосуботи об 11:00 та щопонедiлка о 19:00. 

Координатор проекту - Володимир 093 546 93 00.