Новости
Ми потрібні однин одному
05 серпня 2014
Страждання в моїй душі від хвороби, спонукали згадати: про вічність, смерть і задуматись над питанням : «Для чого це мені?».
Напевно,одна з причин: щоб відчути те, що відчувають люди, коли хворіють, і допомогти їм розділити їх біль. Правильно трансформовані страждання приносять користь душі.
Теорія була, а практики не вистачало. Тому, пропозицію, поїхати в Білоцерківський інтернат, від подружки, і координатора напрямку - Марини, прийняла з радістю. Хотілося і було бажання якось допомогти дітям інтернату, і я розуміла, що вони мені потрібні більше, ніж я їм.
По дорозі в інтернат я хвилювалася , але коли побачила цих діток, то все пройшло. Від них сяяла радість, на устах були радісні усмішки, при появі гостей. Ця радість була взаємною. Там були дітки з ДЦП років 4- 5, хлопчики - підлітки різного віку з різними психічними вадами, хлопчики з синдромом Дауна. Я розумію, чому таких людей називають «дітьми сонця». Вони - просто таблетки радості і позитиву!
Волонтери поділилися на декілька груп. Одна група малювала с старшими, друга - ліпила малюнки з пластиліну з меншими, третя – малювала на асфальті крейдою, потім всі бажаючі грали разом у м’яча. Спочатку, мені дуже хотілось піти до самих меншеньких діток з ДЦП. Це - були «Сонечки у інвалідних колясках». Почуття болі, радості і сорому, одночасно, виникли в моїй душі. Радість - від їх посмішок, болю - від їх страждання, сорому - від того, як часто я буваю невдячна. А ще було мирно і спокійно на душі від того відчуття, що Господь поруч, особливо це відчувається в таких місцях як: тюрма, лікарня, дім ветеранів, хоспис та інтернати, де живуть ті, які борються за життя більше, ніж іноді я за своє, і мені є чому повчитися в них.
Особливо, мені припав в до серця хлопчик Миколка років 4-х. Життєрадісний, веселий, з гарними карими очима. Він просив носити його на руках по території інтернату і по сходах. На якийсь час, я стала «його ніжками». Ми передавали один одному уявні ключі, і він хазяйновито замикав двері і вікна інтернату цими ключами. Отак ми з ним хазяйнували. Мені прийшла думка, що навіть нічого не маючи, можна допомогти своєю небайдужістю. Просто посміхнутися, просто обійняти, просто взяти на руки, просто вислухати, щоб дитина відчула свою значимість у цьому світі, у її маленькому світі, в який ми іноді можемо приходити, погратися, поспілкуватися, і навіть просто посидіти поруч і помовчати, просто подивитися у вічі. Не обов’язково мати педагогічну освіту і особливі навики. Важливо, просто проявити любов і дати дітям трішки свого тепла.
Коли прийшов час покидати інтернат, було враження, що його вихованці не хотіли нас відпускати. Проводжали до воріт, і щось розповідали. Спілкування з ними було дружнім, теплим і захотілося приїхати знову.
Тим більше, що у Миколки на зберігання залишилася зв’язка «уявних» ключів і мені здається, що серед них є ключі не тільки від вікон і дверей, а й ключ від мого серця, адже справжнє щастя - це любов до ближнього. Любити я не вмію, але дуже надіюсь навчитися, з Божою поміччю і поміччю дітей, яким так важлива не байдужість.
Волонтер Оля Радуга
Координатор направлення поїздок
в Білоцерківський дитячий
будинок інтернат Приходько Марина
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Іонинські молодіжні чаювання
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Міжприходський молодіжний центр
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых