Пасхальнi подарунки вiд малят

Чергова поїздка до інтернату виявилася несподіваною для мене самої. Ще в суботу вранці я планувала провести цей день зовсім інакше, але сталося так, що теплого погожого недільного дня сиділа в машині разом з іншими волонтерами, і їхала у гості до дітей.

Наша зустріч, як завжди, розпочалася з обіймів, не зважаючи на те, що дехто бачив мене  другий раз у житті.

Цього разу мені випала радiсть працювати з найменшими дітками - підготовчим та першим класом. Спершу ми трошки позаймалися, а потім почали виготовляти листівки до світлого свята Пасхи. Звичайно, не у всіх все зразу виходило так як треба. Хтось крутився, хтось відволікався і дивився, що виходить у сусіда. А дехто поставився до завдання дуже серйозно і старанно викладав візерунки з різних круп та ниток. Наймолодшому Колі справитися з завданням допомагала однокласниця, звісно ж після того як закінчила свою листівку.

Найбільше мене вразив Саша - сонячний руденький хлопчик з підготовчого класу. Він дуже акуратно і старанно прикрашав свою роботу, а потім, коли всі почали гратися, - узяв віник і прибрав у кімнаті. 

Результат порадував мене та, гадаю, самих дітей. Листівки у всіх дiтей вийшли різними та яскравими. 

Я не знаю скільки користі приносять дітям наші поїздки (надіюся, що всетаки хоч трошки), не знаю чи можем ми якось вплинути на їхнє подальше життя, застерегти від помилок. Але мені здається, що є річ, яку ми точно можемо їм дати, і якої саме цим дітям дуже не вистачає. Це трошки уваги, любовi і тепла.

Щоб маленькі люди не відчували себе покинутими і чужими у цьому світі.

Даша  Федiрко, 
волонтер

Координатор Алина Недашковская,
волонтерское движение

"Молодость НЕ равнодушна!"