Анна Малашкевич: «Головне вірити — надія є! Історія дівчини яка перемогла онкологію...»

На написання такого матеріалу мене надихнула подруга. Якось за розмовою вона сказала: “Є багато прохань про допомогу. А от історій перемоги хвороби немає. Люди зневірюються що це можливо”. Після цієї розмови я стала займатися пошуком людини яка б розповіла свою історію.

За допомогою я звернулася до заступника голови правління Благодійний фонд “Скарбниця Надії” Мар‘яни Реви. Яка в свою чергу люб‘язно надала контакти випускників дитячої онкології. Отож, наша сьогоднішня героїня, чарівна та усміхнена – Таня Янковець.

Таня Янковець, 2010 рік
(фото з архіву сайту http://donor.org.ua)

Зараз Тетяні 21 рік, вона студентка медичного університету в м. Чернівці. Дівчина навчається на 6 курсі за фахом – Лікувальна справа. Хоча поділилася зі мною секретом, що хотіла б працювати на УЗД діагностиці або Лором.

Народилася, і провела дитинство в смт Зарічне, і вже невдовзі повернеться туди працювати. В Зарічному зараз проживає і Таніна донечка, Ангеліна, якій 19 вересня виповниться рік. До поки молода матуся здобуває освіту, внучкою опікуються дідусь та бабуся.

– Таня, чи вплинула на твій вибір професії перенесена хвороба?

– Мрія стати лікарем, у мене була з дитинства. Адже мої батьки також працюють в лікарні. Хвороба, це бажання закріпила. Коли я проходила лікування в Рівному, Віталій Бойко пообіцяв дати направлення на навчання в медичному закладі. Після закінчення школи ми до нього звернулися, і він свою обіцянку виконав!

Таня Янковець з донькою, 2017 рік.

Дівчина дуже активна та життєрадісна, розповідає що любить подорожувати Україною, відпочивати на озері та морі, активно проводить свій час з друзями. Щоб менш залежати фінансово від батьків підробляє промоутером.

На мій погляд, хвороба наділила неймовірною жагою до життя, а також вмінням його цінувати.

Джерело