Митрополича ялинка-2018: свято, яке збирає тих, хто хоче жити вічно

7 січня 2018 року велика православна родина — понад тисячу дітей — зібралася у Національній опері на Різдво Христове, аби відсвяткувати день народження Сина Божого.

Вже п’ятнадцять років поспіль Українська Православна Церква влаштовує митрополичу ялинку для дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених родин. В оперний театр вони приїжджають з усієї України — з батьками та вихователями.

У холі Опери гостей зустріли герої улюблених казок та мультфільмів: роздавали мандарини та смаколики, разом із дітьми співали, танцювали і читали вірші. Це волонтери організації «Молодість небайдужа», що діє при Київському Троїцькому Іонинському монастирі, стали казковими героями, щоб потішити малечу іграми та творчими майстер-класами.

Організацією свята традиційно займався Синодальний відділ УПЦ у справах молоді за підтримки холдингу «Ера-Медіа» та програми «Доброго ранку, Країно!».

Цьогорічною новинкою, яка додала благодійній акції мистецької складової, була участь музичних колективів, які в холі театру виконували класичну музику. Ініціатива прикрасити дитяче свято ширилася напередодні Різдва Фейсбуком.

Так, протодиякон Іонинського монастиря, диригент Державного естрадно-симфонічного оркестру Микола Лисенко у себе на сторінці написав: «Шановні друзі-музиканти! Звертаюся до тих, хто хоче на Різдво зробити добру справу: 7 січня від 13-ї до 14-ї години у вестибюлі Національної опери буде багато діток-сиріт, біженців, дітей загиблих воїнів... Хотілося б потішити малечу світлою музикою. Тож, хто готовий пожертвувати на Різдво трохи вільного часу й творчої енергії, дзвоніть і пишіть. Першочергова потреба — струнний квартет. А якщо збереться більше добродіїв — будемо думати».

І добрі серця відгукнулися. Два колективи: струнний квартет та дует скрипки і баяна, де партію скрипки виконувала Мирослава Которович, цілу годину грали для дітей різдвяні мелодії та найпопулярніші хіти світової класики.

Різдво — родинне свято. Цю традицію найбільше цінують ті, хто ніколи не мав повноцінної сім’ї або втратив її… Діти з Києва, Донбасу, Хмельниччини, Житомирщини, Херсонщини, хлопці та дівчата, старші та зовсім малі, з дитбудинків та інтернатів, ті, хто втратив батьків під час бойових дій, наввипередки розповідали, що на Різдво люблять… побути в сімейному колі.

Наталя Зборовська, вихованиця Дитячого будинку сімейного типу з Радомишля: «Ми Різдво святкуємо так, щоб було весело усім нашим дітям. Даруємо радість своїй сім’ї. Організовуємо поїздки, щоб й інші могли щось побачити, бо не кожна дитина може побувати за межами своєї домівки та школи.

Різдво для нас — коли всі в родинному колі, з рідними, друзями, близькими…. Нас всього 21 дитина. Я, звісно, знаю всіх! Так, у нас немає тата і мами у звичайному розумінні, але є наші вихователі, з якими нам дуже пощастило, — Тетяна Миколаївна та Олег Анатолійович.

Наша традиція на Різдво — збиратися разом, розказувати цікаві події, що трапилися за цей рік, дарувати подарунки, радість, сміх, який у нашій хаті лунає завжди».

Чотири з половиною години без зупинок їхали автобусом на Митрополичу ялинку до Києва діти з Шепетівки. Прот. Федір Вересюк, священик шепетівського храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, привіз цілу групу, яка на такому святі Різдва уперше. Це і учні недільної школи при храмі, і діти-сироти та напівсироти, і діти загиблих воїнів АТО.

Протоієрей Федір Вересюк: «Нас запросили і дали можливість дітям побачити, що таке Різдво. Ми дуже хотіли подарувати їм іскринку цього моменту. Від свята в Опері — тільки гарний настрій і позитив. Сподіваюся, це допоможе нашим дітям іще більше любити нашого Спасителя і пам’ятати, що Бог є на цьому світі».

З болем в глосі вітала з Різдвом Христовим усю Україну мати загиблого в зоні АТО Валентина Драчука Людмила Михайлівна: «Ми приїхали з Шепетівки завдяки нашій прекрасній церкві та батюшкам. Я всіх поздоровляю з цим святом, сподіваюся, що ми ще не раз будемо його зустрічати. Хочу побажати всім нашим людям, усій Україні здравія, миру, щоб над нами було тихе небо і ніхто ніколи не продавав нашу Україну, не ділив її землі».

Головне дійство розгорнулося на сцені Опери. Перед початком різдвяної вистави дітей та гостей ялинки привітав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

«Християнська суть події в тому, що Бог зійшов на землю. Цього не було ніколи. Він прийняв на Себе людську природу, освятив її, очистив і підніс до синівства Божого. Суть цього свята — смирення божества, коли Бог став людиною. І ми, щоб стати дітьми Божими, повинні змиритися один перед одним, полюбити один одного, змиритися перед Богом і через це ми станемо Божими дітьми.

Ялинка — символ вічності. Вона, як вічнозелене дерево, символізує вічне життя, яке Бог подарував людству через своє Різдво. Біля ялинки, як біля джерела вічності, завжди збираються люди. І сьогодні коло цього джерела зібралися діти з малозабезпечених родин, прибули із зони АТО. Вони просто хочуть бути разом тут, поділитися зі своїми друзями радісними, святковими почуттями. Тож ялинка збирає тих, хто хоче жити вічно».

Його Блаженство згадав і свої дитячі роки, як він, маленький радів Різдву, коли вся сільська дітвора збиралася колядувати: «Це завжди був неповторний празник, коли ми в Сочельник збиралися всією сім’єю, молилися, трудилися, вечеряли та йшли колядувати. До храму ходили наступного дня — у саме Різдво Христове. Це було для нас дуже веселе свято, в яке ми і Богу дякували, і спілкувалися одне з одним, із родичами та друзями».

Саме так — за допомогою казок, добрих вчинків і молитви — дітям треба розповідати про Різдво. І ділитись Різдвом. Адже, за словами Блаженнішого, ми всі діти Бога, Який прийшов на землю. І Різдво нам про це нагадує.

Вікторія Кочубей

Фото