Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірян

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!

Возлюблені у Господі отці, брати і сестри!

15 грудня 2018 року у м. Києві на території Національного заповідника «Софія Київська» відбувся так званий об’єднавчий собор, на якому було заявлено про створення нової церковної організації під назвою «Православна Церква України», що виникла внаслідок об’єднання двох неканонічних структур: «Української Автокефальної Православної Церкви» та «Української Православної Церкви Київського Патріархату».

Таким чином, це зібрання є об’єднанням розкольників і до Української Православної Церкви не має жодного відношення. Для нашої Церкви по суті нічого не змінилося, оскільки розкольники так і залишилися у розколі, а Українська Православна Церква залишається істинною Церквою Христовою в Україні. Ніхто у світі не піддає сумніву дійсність єпископських та священицьких рукоположень духовенства Української Православної Церкви і благодатність звершуваних у нашій Церкві Таїнств, чого не можна сказати про новостворену структуру.

Із сумом повідомляємо, що за ухилення в розкол Священний Синод вимушений був звільнити від управління єпархією та накласти заборону в священнослужінні на Преосвященного митрополита Вінницького і Барського Симеона, а також заборонити в священнослужінні Преосвященного митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра. Закликаємо всіх вас, дорогі владики, отці, брати і сестри, молитися за напоумлення та повернення до лона Церкви згаданих владик та інших, хто ухилився в розкол. Наша Церква, як любляча Мати, з надією чекає на їхнє повернення.

Прикро, що одним з ініціаторів сьогоднішніх випробувань для Української Православної Церкви став Константинопольський Патріархат, який аргументує своє право втручатися в наші церковні справи тим, що наша Церква колись перебувала в його юрисдикції. У зв’язку з цим, хотіли б нагадати, що Руська Православна Церква вимушено проголосила свою автокефалію внаслідок зради Константинопольським Патріархатом православної віри та підписання унії з Римом на Ферраро-Флорентійському соборі у 1439 році. Ця духовна зрада православної віри стала головною причиною відділення від Константинополя і Київської Митрополії. Унія зробила надлом у церковних відносинах та визвала недовіру, які пізніше були усугублені тим, що протягом століть у найбільш важкі часи випробувань для Православ’я в наших землях від Константинопольської Церкви не було належної пастирської опіки та допомоги. Київська Митрополія, будучи знесиленою від релігійного протистояння з уніатами, спустошеною від воєн, особливо після Брестської унії 1596 року, з метою збереження православної віри увійшла до складу Руської Православної Церкви в кінці XVII століття. Тому сьогодні Константинопольський Патріархат не має жодних моральних та канонічних прав втручатися у внутрішні справи і духовне життя Української Православної Церкви. Більше того, дії Константинопольського Патріархату вже спричинили те, що можливість відновлення єдності православних в Україні відкинута надовго, якщо не назавжди.

Дорогі владики, отці, брати і сестри! Ми з любов’ю звертаємося до вас з проханням й надалі берегти чистоту Святої Православної віри, берегти духовну єдність у нашій Святій Українській Церкві, яка є канонічною наслідницею древньої Київської Митрополії, що постала молитвами святого апостола Андрія Первозванного та трудами святого рівноапостольного князя Володимира, і в якій жили та догоджали Богу наші славні предки.

Висловлюємо подяку архієреям, духовенству, монашеству та всім мирянам, які у ці важкі часи витримують тиск та засвідчують свою вірність Святій Українській Православній Церкві. «Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя» (Откр. 2:10), — навчає нас Святе Письмо.

Закликаємо всіх вірних чад нашої Церкви молитися за тих, хто не розуміючи цього, ненавидить нас та нашу Церкву. Нехай Господь їм простить. А ви любіть свою Церкву, любіть нашу Батьківщину Україну і робіть усе для того, щоб на нашій землі і серед нашого народу був мир, терпіння, злагода і справжня християнська любов.

Від імені Священного Синоду Української Православної Церкви

+ОНУФРІЙ

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Джерело