Перше канонічне видання Біблії церковнослов'янською мовою переведено в цифровий формат

440 років тому, 12 серпня 1581 року, в Острозі з’явилася визначна пам’ятка світового друкарства – Острозька Біблія. До цього ювілею співробітники ДІКЗО оцифрували примірник, що експонується в Музеї книги та друкарства м. Острог.

Острозька Біблія – перше повне видання канонічного біблійного тексту церковнослов’янською мовою. Князь Василь-Костянтин Острозький запросив працювати до своєї друкарні в Острозі відомого друкаря Івана Федорова. Текст Острозької Біблії готувався до друку, звірявся та узгоджувався за різними списками, редагувався та доповнювався діячами острозького літературно-видавничого осередку впродовж декількох років. При цьому використовувалися не тільки церковнослов’янські, а й грецькі, латинські, єврейські джерела та західноєвропейські списки біблійних текстів.

У процесі підготовки Біблії, було окремо надруковано книгу Нового Завіту та Псалтир у 1580 році. Далі побачило світ видання Острозької Бібліії 12 липня 1580 року у невеликому накладі. Острозька Біблія 1581 року відрізнялась від видання 1580 року за складом та орнаментом. Під час друку траплялися затримки, оскільки потрібно було усунути помилки, шукати правильні текстові вирішення питань та виробляти правильний переклад. Пізніше, 12 серпня 1581 року, вийшло повне видання Біблії з передмовою від імені Василя-Костянтина Острозького, де він тлумачить підготовку тексту видання; другою віршованою передмовою ректора Острозької академії Герасима Смотрицького, де вміщено похвалу видавцеві та його гербові і післямову друкаря Івана Федорова. Виданння дуже велике за об‘ємом, проте завдяки майстерності набору та застосуванню дрібного шрифту книга не видається такою масивною.

Надрукована Острозька Біблія форматом в аркуш, двома шпальтами і складається з 1256 сторінок. Текст організований у декілька рахунків у відповідності зі змістом. На аркуші вміщено 50 рядків тексту. За підрахунками книгознавців, Острозька Біблія містить 3 240 000 друкованих знаків. При друкуванні було використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів, основний з яких стилізований під канцелярське письмо того часу, що робило книгу доступнішою для читання та сприймання. 

Видання розпочинається титульним аркушем у витонченій рамці, на звороті титулу вміщено герб Острозького, в кінці книги – друкарську марку Івана Федорова. Для форти Федоров використав як зразок гравюру «Ісус Навин» роботи Ергарда Шена, учня великого Дюрера. Знайти її можна в Старому Завіті, виданому в 1524 році у Нюрнберзі, пізніше вона була репродукована в чеській Біблії 1540 року. Потекстових ілюстрацій немає, однак при оформленні Острозької Біблії широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення – заставки, кінцівки, ініціали, численні композиції з виливних прикрас. Цікавим є факт, що у Бібліі використано зображення козаків-херувимів. У виданні вміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 гравійовані ініціали, а також численні композиції з виливних прикрас. Книга є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття. 

 Наклад Острозької Біблії становив приблизно 1500 примірників, 350 з них збереглися до сьогоднішнього дня, що свідчить про широке застосування цієї книги. Острозька Біблія неодноразово передруковувалася, її текст ліг в основу багатьох інших видань, наприклад, Єлизаветинської Біблії, яка була надрукована у Москві на Печатному дворі 1756 року. 

Пам‘ять про Острозьку Біблію живе і досі. В 2003 році Рафаїл Турконяк закінчив унікальний переклад Біблії сучасною українською мовою, дослідивши всі відомі тексти Святого Письма різними мовами. 15 листопада 2007 року введено в обіг золоту монету номіналом 100 гривень, присвячену книзі. Монета належить до серії «Духовні скарби України».

Побачити Біблію в цифровому форматі можна за почиланням - Острозька Біблія