Новости

Прихисток. Евакуація. Допомога

26 березня 2022

У селі Волоське Дніпропетровської області розташований Шелтер тимчасового перебування для переселенців із дітьми та людей з інвалідністю. Тут все безкоштовно: ночівля, смачнюще харчування, медична та психологічна допомога. Тут з дітьми щодня займаються неймовірна команда клоунів, які у мирний час відволікали дітей від болю пігулок, а зараз латають дитячі душі від жахіть війни. Тут можна перепочити та спланувати подальший маршрут.

Керівник Благодійної установи "Іоаннів центр", священник Андрій Пінчук на своїй сторінці в ФБ веде щоденні публікації про життя центру, про евакуацію, допомогу.

ВОНИ ПЛАКАЛИ

Ось ці неходячі неходячі Ба плакали. Коли наші хлопці поклали їх на підлозі автобусу, перед цим застеливши її матрацами та ковдрами.

Вони плакали, махали нам и хрестили нас своїми слабенькими і немічними руками.

Їх і інших, хто не ходить, або ходить з ходунками, або пересувається на візочках, ми з любов‘ю доправили до Івано-Франківщини, де одна з громад прийняла цих 13 українців до свого будинку для літніх людей.

Всих їх ми вивезли з гарячих точок, де палає українська земля і де ці люди були б приречені.

Вони плакали, прощаваючись з нами.

І ми плакали.

ЯКОСЬ ТАК

асвабадітелі гатять по житловим кварталам Северодонецька і сусіднього Рубіжного. В де-яких кварталах Северодонецька я відчував себе ніби прийшов кінець світу: мертва тиша, ями від снарядів, порушені будівлі і комунікації і густий біль, який немов пронизував все наскрізь.

Біля собору, який виглядає після обстрілів дуже пошарпаним, вигрузили для мешканців, які живуть у сусідніх будівлях, питну воду, хліб, трохи харчей.

*****

- Возьмёте эту женщину? Она одна сидела в квартире и кричала. Не ходит. Тепла, воды, света нет. Возьмёте её?

Взяли. Добрі люди у Краматорській школі, де ми ночували, допомогли її помити та вдягнути в нові речі. Виявилося, що вона вже 5 днів нічого не їла. Не подумайте нічого: вона і не просила їсти. Вона нічого не просила. Вона просто боялася, що про неї забудуть і вона помре на самоті під обстрілами.

Всі дні війни вона ходила під себе, бо ніхто не міг їй допомогти сходити в туалет.

*****

Поки люди заходили в автобус, почався обстріл міста градами. Я стояв у підряснику. Одна жінка моментально чіпко ухватилася за мою руку. Їй так, мабуть, було спокійніше.

*****

Підійшла жінка з дівчиною. Брудний одяг, дуже брудні руки. В руках жінка тримає маленький пакетик.

- Ми з-під міста. У нас росіяни розбомбили всі хати. Ми майже три тижня жили у погрібі. Але він став руйнуватися. От ми лісочком-лісочком - і дійшли до вас. Можна з вами поїхати?

- Так,- відповідаю, - проходьте в автобус.

- А скільки коштуватиме проїзд?- сумно питає вона.

- Безкоштовно. Сідайте і поїдемо.

*****

Вигрузили біля будівлі палацу культури питну воду. Люди порозбирали.

*****

Гради влучили кудись за квартал чи два. Там піднявся дим. Мабуть, почалась пожежа.

Але ми мали їхати.

АВТОБУСНИЙ ТИР

влаштували нам сьогодні російські окупанти. По нашим великим автобусам стріляли завзято. Стріляли прицільним вогнем з гранатометів та артилерії. З переду та збоку метрів за 20 ми бачили та відчували вибухи, які викидували на автобуси каміння та землю.

Ми б розгубилися та загинули, якби не відважні поліцейські, які нас супроводжували та чітко наказали розвернутися та на всіх парах їхати за ними. Вони не дали нам розгубитися.

Швидко розвернутися автобусами на не дуже широкій вулиці під лунаючими вибухами - завдання не для слабонервних.

Наступний вибух нас чекав по ходу руху. Він спричинив часткове руйнування і пожежу в покинутій споруді, яка закрила наші автобуси від прямого попадання снарядів.

Ми так і не змогли доїхати туди, де на нас чекали ті, хто тікає від війни, в основному - жінки з дітьми. Ми розвернулися і залишили той населений пункт.

Автобуси цілі. І ми всі живі - дяка Богу, поліцейським (я навіть їхні імена не спитав - Благослови їх, Боже!) і тим, чиїми молитвами ми вцілили.

1056 людей команда нашого #шелтер вивезла з гарячих точок України станом на цю хвилину.

“У них повинно бути дитинство”. На Дніпропетровщині ілюзіоніст з Харкова відволікає дітей від війни

Якщо вам потрібен прихисток, телефонуйте - 0-800-300-229.

Другий напрямок, за яким працює центр - безкоштовна евакуація з гарячих точок України. Команда відчайдушних водіїв вже вивезла 1192 людини.

Групи гарячої евакуації можна замовити з будь-яких небезпечних місць на території України, де немає російських військ.

З приводу евакуації телефонуйте за номером 067 561 57 89.

Третій напрямок роботи команди - “холодна евакуація”. Цей напрямок створений для сімей з дітьми, які можуть за допомогою центру безкоштовно виїхати на західну Україну чи за кордон. З початку війни за допомогою партнерів центр допоміг евакуювати 743 людини до Польщі, Литви, Чехії, Естонії, Австрії, Німеччини, Іспанії та Португалії.

З питань “холодної евакуації” телефонуйте за номером 0675233847.

Центр готовий допомагати всім, хто опинився у біді.

Реквізити для надання фінансової допомоги центру.

UAH

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПОМАГАЄМ

UA58 305299 00000 26007050257144 у АТ КБ ПРИВАТБАНК МФО 305299

Код ЄДРПОУ 36532282

Карта UAH

5169 3305 2087 9542

CRYPTOCURRENCY USDT

TC5ZJB16FTbXhMWZX6b5nDzFDGPuQpQgoW

Сеть Tron (TRC20)