Репортаж НВ з Охматдиту. Як найбільша дитяча лікарня країни цілодобово рятує поранених дітей

За місяць повномасштабної війни дитяча лікарня Охматдит у столиці фактично перетворилась на повноцінний шпиталь, де безперервно лікують дітей і навіть дорослих, які отримали поранення внаслідок обстрілів російських військ.

7-річна Варвара вперше за три тижні перебування у київській дитячій лікарні Охматдит спустилась зі своєї палати униз, до Бібліотеки супергероїв, що знаходиться у цьому ж медичному закладі. Там вона обрала собі для читання Хроніки Нарнії Клайва Стейплза Льюїса — фантастичні історії чарівного світу.

7-річна Варвара, яка отримала осколкові поранення / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Дівчинка розповідає, що взагалі-то її найулюбленіший супергерой — це не персонаж книжки, а герой коміксів — Spider-man (Людина-павук). «А чому не Гаррі Поттер?», — цікавиться фотограф НВ у Варвари. «Бо Гаррі Поттер — це маг, а не супергерой!», — серйозно відповідає маленька учениця другого класу звичайної ірпінської школи.

Варвава, яка мріє стати пекарем або поліцейським, може детально пояснити не лише тим, чим маг відрізняється від супергероя. Так само ретельно дівчинка описує ті поранення, що отримала вона та її матір, коли на початку березня вони намагались виїхати з Ірпеня — містечка поруч із Києвом.

Зараз Варвара вже ходить і навіть «майже бігає». До Охматдиту ж дівчинка та її мати потрапили з осколковими пораненнями, отриманими під час мінометного обстрілу при спробі виїхати з Ірпеня.

«Спочатку я не могла ходити, бо під наркозом зробили операції, бинти накладали, м’язи ще не зрослися і рани не загоїлися», — розповідає Варвара. Осколки потрапили в обидві її ноги, показує школярка, і у п’ятку. А у мами Варвари, окрім ніг, постраждала ще й рука.

Варвара після операції / Фото: пресслужба Охматдиту

За даними Офісу генпрокурора, із початку війни загинуло вже 158 маленьких українців. Ще 254 дитини, у тому числі і Варвара, отримали поранення.

«Хочеться, щоб Путін це припинив, — дуже серйозно каже 7-річна жертва війни. — Або щось із Путіним зробити, щоб він це припинив, якесь катування над ним, щоб він це припинив. Через нього вже стільки людей постраждало: дітей і матерів».

Лікарня-шпиталь

Національна дитяча спеціалізована лікарня (НДСЛ) Охматдит — найбільший медичний заклад подібного напрямку в Україні. У ній лікують різні види захворювань і роблять дуже складні операції.

Життя лікарні, як і усієї країни, змінилося 24 лютого.

Ігор Мірочник, завідуючий операційного відділення / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Ігор Мірочник, завідуючий операційного відділення Охматдит, розповідає: з перших днів лікарня почала приймати поранених діток. 25 лютого саме сюди швидка доставила 7-річного хлопчика у вкрай важкому стані. Дитина була без тями і втратила багато крові через осколкове поранення шиї, рвану рану голови та контузію. «Пізніше з’ясувалося, що вся його родина загинула, — згадує лікар. — На жаль, хлопчик помер у лікарні на п’яту добу».

Анастасія Магеррамова, яка працює у пресслужбі Охматдиту каже, що коли цього маленького пораненого привезли до лікарні, медики навіть не знали, хто він і звідки. І біля ліжка дитини написали «Невідомий № 1». Лише пізніше лікарі дізнались його ім'я — Семен.

Хлопчик Семен став першим пораненим, якого не вдалось врятувати / Фото: пресслужба Охматдиту

З перших діб війни увесь персонал лікарні вирішив жити на робочому місці, щоб цілодобово надавати допомогу пораненим — не лише дітям, але й дорослим.

«Ми організували три операційні тут внизу, бо на горі оперувати «стрьомно», — розповідає Мірочник, стоячи у приймальному відділенні. У цей момент швидка привезла поранену жінку.

«Операційні працюють цілодобово і молодший персонал працює цілодобово», — пояснює завідуючий відділення.

Із Магеррамовою, яка також живе у лікарні із 24 лютого, ми йдемо у кімнату пресслужби, яку вона називає «хостелом» — тут і сплять деякі працівники лікарні.

Анастасія Магеррамова, працівниця пресслужби Охматдиту / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Стоячи посеред цього «хостелу», Магеррамова пояснює, що з перших днів війни почала документувати злочини окупантів проти цивільних, — вона разом із колегами зі згоди пацієнтів записує та публікує інтерв'ю про те, що із ними сталося.

На жаль, прикладів військових злочинів у неї зібралось достатньо.

Так, 26 лютого до Охматдиту привезли одразу кількох поранених дітей. Причому 6-річний хлопчик вже був мертвим. А от двоє інших — 13-річний підліток та 14-річна дівчина — мали осколкові і кульові поранення.

Хірурги лікарні проводять оперцію на стопі дитини / Фото: пресслужба Охматдиту

«Це був такий жах. У хлопця була буквально дірка на обличчі. Ми усю ніч не спали», — згадує Магеррамова. І додає, що підлітка і досі лікують.

Професор Василь Притула, дитячий лікар-хірург, каже, що Охматдит за місяць фактично перетворився на шпиталь. Сам він зараз переважно має справу із травмами, отриманими дітьми та дорослими на війні.

Професор згадує, як до лікарні привезли з Київської області американського журналіста, — у того були комбіновані ураження. На щастя, стан здоров’я пораненого вдалося стабілізувати і зараз той доліковується вже у США.

Притула зізнається, що мати справу саме з пораненими важко — подібні травми довго і складно лікуються. Війна додає свого негативу, погано впливаючи на психологічний стан медперсоналу. Адже важко працювати, каже хірург, «коли навколо лікарні бахкає і вибухає».

Притула Василь, дитячий лікар-хірург / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Наприклад, зранку 16 березня увесь Охматдит здригнувся від трьох потужних вибухів поруч, — вибухова хвиля пошкодила вікна одного із корпусів, а уламки ракети знайшли на балконі відділення хірургії новонароджених.

Медики розуміють, що статус лікарні на цій війні мало чого вартує. Адже вже є багато випадків, коли ворог прицільно обстрілював саме медичні заклади. У Маріуполі росіяни взагалі бомбардували пологовий будинок.

«Найбільша наша потреба зараз — у мирному небі. Усе інше у нас є», — каже Ігор Мірочник стоячи у приймальному відділенні на нульовому поверсі. Укриття у лікарні також є. Туди часом доводиться переміщати і немовлят, які знаходяться на кисневій підтримці — з усім необхідним обладнанням.

Життя і смерть

До Охматдиту дорослі і діти — мешканці столиці та Київської області — потрапляють у складному психологічному стані, каже Магеррамова. І хоча лікарі сконцентровані перш за все на роботі, але й їм непросто впоратися із тим, що вони бачать.

В Охматдиті почали оперувати також дорослих / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Якось до лікарні привезли чоловіка, у якого була відірвана кінцівка. Анестезіолог перед тим, як його усипити перед операцією, почав ставити тому обов’язкові у таких випадках питання. «І тут чоловік почав плакати і кричати, що у нього на очах вбили дружину і двох дітей, — розповідає Магеррамова. — І анестезіолог потім каже: я не знав, що робити: сказати йому щось чи краще мовчати».

Був і інший випадок — з 6-річною дівчинкою Міланою. У кінці лютого вона, мешканка Київської області, отримала осколкові поранення — снаряд влучив у будинок її родини. Особливо постраждала права ступня дівчинки. Але найгіршим стало те, що загинула матуся Мілани. І дівчинка, перебуваючи у лікарні разом з батьком малювала у блокнотику серце, підписуючи його одним словом — «мама».

6-річна Мілана втратила маму / Фото: пресслужба Охматдиту

У Охматдиті з Міланою працювали психологи.

Психологом за останній час став майже кожен співробітник дитячої лікарні.

Нещодавно в Охматдит потрапив 4-річний хлопчик, який вдень повертався із батьком додому, коли у їхнє київське подвір'я потрапив ворожий снаряд. Обидва отримали осколкові поранення. Хлопчик дістав важку рану поперекової ділянки, його прооперували — і тепер дитину чекає дуже довге лікування в Охматдиті.

Ворожий снаряд завдав важке поранення 4-річному хлопчику / Фото: пресслужба Охматдиту

Хвора війна

Охматдит, окрім того, що приймає поранених, продовжує надавати допомогу дітям із іншими захворюваннями. Наприклад, тут оперували маленьку дитину, яка перенесла інсульт.

Але війна вплинула на роботу усіх частин лікарні, пояснює Лариса Мостовенко, завідуюча інфекційно-діагностичного відділення. Нині багато маленьких пацієнтів зі складними хворобами потрапляє в Охматдит вже у важкому стані, адже пацієнтам з інших регіонів країни важко потрапити до київської лікарні.

«Діти не доїжджають вчасно або приїжджають у критичному стані, — розповідає Мостовенко. — Я зараз перевела одну дитину в реанімацію, — не знаю, чим закінчиться».

Охматдит / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Володимир Жовнір, директор НДСЛ Охматдит, періодично записує звернення до батьків і дуже прохає усіх зробити ідентифікацію дітей, як це зазвичай роблять у дитячих садочках. Це може бути браслет чи нашивка на одяг з іменем дитини і контактними даними батьків.

«Не дай Боже, десь щось розбомбили, дитина заблукала, її привезли до лікарів, — пояснює лікар. — Про це усім треба думати вже зараз».

Закінчуючи розмову з НВ, Анастасія Магеррамова розкладає на столі свого тимчасового «хостелу» уламки, які вона знайшла на території Охматдиту. Вони гострі і їх багато.

«Це не нормально, коли над дитячою лікарнею, та й усюди, літають ракети і лунають вибухи. — каже вона. — Це не нормально, коли на війні страждають і помирають діти». І обіцяє і надалі розповідати світу про злочини, які вчиняє РФ над українськими дітьми.

Джерело