Юний житомирянин розмальовує одяг унікальними котиками і передає зібрані кошти на допомогу ЗСУ

Юний житомирянин Прохор Кульбіда малює неймовірних унікальних котиків. Унікальні котики тим, що, написані в одному стилі, вони абсолютно усі різні - жоден не повторюється. Малює девʼятирічний Прохор змалечку. Його перший малюнок був у 2 роки акриловими фарбами. Тоді він обмалював підвіконня, ковдру і старшому брату Тимофію волосся. Далі малюнки Прошика "переїхали" до шкільних зошитів і підручників Тимофія.

"Перші Прошикові котики з'явились приблизно три роки тому. Вони були настільки чарівні, що я захотіла футболку з таким принтом. Потім такі футболки були у нас всіх", - розповідає мама Прохора Надія Жигалова - відома у Житомирі лікарка-педіатр, а зараз ще й активна волонтерка.

Надія Жигалова, мама Прохора

"Чому саме котики? Я обожнюю котиків, тому саме вони. А ще у нас є киця Аліса, яку я теж дуже люблю", - пояснює свій вибір юний художник.

Тато Прохора, Олексій Кульбіда, теж не менш відомий у Житомирі дитячий лікар-гематолог, педіатр, зараз захищає нас на війні. Прохор ще має старшого брата Тимофія та меншу сестричку Настю. Щоб підтримати морально та матеріально тата, який зараз воює, та інших воїнів ЗСУ, Прохор вирішив переносити своїх котиків на футболки і продавати їх. А частину виручених коштів - віддавати на потреби наших захисників.

Ми поцікавилися у Прохора, як його котики виходять такі різні, хоча наче й з "однієї родини" і як він обирає, якого саме котика намалювати конкретній людині.

- Я дивлюся на людину і уявляю, якого котика можна намалювати для цієї людини, а потім малюю на футболці, - розповідає Прохор.

До речі, саме тому, при замовленні футболки з унікальним авторським прінтом, мама Прохора просить по можливості надіслати фото людини, яка цю річ носитиме.

- Поки у нас зараз небагато замовлень, я купую футболки без малюнків і написів у фірмових магазинах, щоб вони були якісні. Підбираю конкретного кольору і розміру, який потрібний замовнику, - каже Надія Жигалова.

Нові футболки з котиками від Прошика скоро побачать своїх власників

- Як доглядати за футболочками з котиками?

- Прати футболки з малюнком можна, але в ручному режимі у негарячій воді, десь 30-ть градусів, не терти, не замочувати. Прасувати футболку можна - з малюнком нічого не станеться.

- Як виникла ідея продавати футболки?

- Ідея продавати футболки прийшла Прохору - він вже давно про це говорить. Спочатку ми думали робити принт і друкувати футболки, але собівартість такого виробу дуже висока, а якщо ще й продавати її, щоб Прошик міг заробляти за свою працю, то вартість футболки виходить дуже висока. Тому ми вирішили спробувати малювати. Ми купили багато різних фарб, холсти різних розмірів для того, щоб було зручно розгладжувати одяг... Спочатку Прохор спробував намалювати на моїй домашній футболці - тепер це одна із моїх улюблених футболок, вона вже й старою перестала бути, бо завдяки принту вона "помолодшала" і я ще носитиму її довго, - розповідає мама Прохора.

Сестричка Настюша із задоволенням носить футболку з малюнком братика

- Як можна замовити футболку з унікальним котиком?

- Поки замовлення приймаю я. Написати мені можна у Фейсбуці або в будь-якому месенджері, хто має мій номер телефону. Замовлення виконуємо приблизно два тижні, оскільки Прохор зараз знаходиться в Німеччині, а я буваю то в Україні, то в Німеччині. Коли приїжджаю в Україну, то всі футболки відправляю "Новою поштою" або, якщо отримувач живе в Житомирі, то віддаю особисто. Оплата футболки здійснюється тоді, коли футболку побачив замовник і вона йому сподобалась. Наперед оплату ми не беремо - все на абсолютній довірі.

Ми плануємо створити сторінку в Інстаграмі і у Фейсбуці, де будуть продаватися Прошині роботи. Ми збираємо різні його малюнки, різних його котиків, щоб кожен зміг підібрати собі або вже готового котика, або замовити котика-сюрприз. Всі котики різні, індивідуальні, чарівні і вони всі чимось трошечки нагадують своїх власників, тобто тих, хто носитиме футболки з котиками від Прошика.

Прохор вирішив допомагати армії тому, що його тато з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну знаходиться в ЗСУ, він пішов добровольцем. Зараз він допомагає пораненим: і воїнам, і мирному населенню.

Я багато волонтерю і Прошик бачить, що я багато допомагаю і Льоші, і іншим військовим - він вирішив доєднатися також, щоб допомагати татові і тим, хто разом з ним захищає нашу Україну. Частину прибутку син вирішив віддавати на потреби нашої армії, а іншу частину витрачати на закупівлю нових футболок і трошечки відкладати на свою улюблену справу - він дуже-дуже полюбляє складати Лего і мріє придбати собі до Дня народження новий набір. Це такі три складові Прошиного прибутку - так він собі вирішив.

Я допомагаю йому чим тільки можу: шукаю футболки, оформлюю замовлення, купую фарби, часом допомагаю підмалювати.

До речі, малювання - не єдиний талант сина. Ще він чудово грає на скрипці. Через війну зараз поки Прохор не маєї можливості грати, але плануємо купити йому скрипку і він продовжить навчання у музичній школі

Прохор - учень Житомирського ліцею №25, будівлю якого нещадавно було вщент зруйновано російською ракетою. Зараз він разом із старшим братом Тимофієм, меншою сестрою Настею та бабусею знаходиться у Дрездені. Поки буде навчатися тут, хоча дуже сумує за Україною, Житомиром, за татом, своїми однокласниками, класним керівником Ольгою Леонідівною...

Своїми творіннями Прохор вирішив допомагати Україні наблизити перемогу, щоб можна було повернутися у вільну і щасливу країну, і щоб все було добре.

Джерело