17 листопада всесвітній день недоношених дітей. День поспішайок!

Це діти, які народилися раніше за термін і мали вагу при народженні від п'ятисот грам і вище.

Але мені хочеться написати не про цих малюків, а про їхніх батьків.

Ви собі не уявляєте, яка надлюдська мужність, яка безмежна любов і яка глибока віра притаманні батькам недоношених дітей.

Яка приголомшлива сила волі та самовіддача у цих жінок, які, незалежно від свого віку, в один момент стають дорослими, мудрими та терплячими мамами.

Мамами з великої літери.

— Ваша дитина не може дихати сама. Він дихатиме за допомогою апарату штучного дихання. Скільки? Ми прогнози не даємо…

— Розумієте, Наталю Володимирівно, я навіть за ручку її взяти не можу, бо її долоня менша за мої пальці. Я тільки можу до неї доторкнутися одним пальцем і те, якщо дуже акуратно засуну його у віконце кисневого боксу…

— Бронхолегенева дисплазія, ретинопатія, затримка розвитку… Мені сказали, що моя дитина буде інвалідом. Але ж це — моя дитина! Я боротимуся за неї. Подивіться – малюк посміхається. 

І це не гримаса болю. Я дуже гостро це відчуваю. Я ж мама...

— Вітаємо, лікарю! Ви пам'ятаєте нас? Пройшли вже довгі три роки. 

Ми народилися вісімсот грамів. Два місяці були на ШВЛ, потім тривалий час антибіотики, потім операція на очах, потім нас оперували в нейрохірургії, а потім реабілітація у невролога. За ці три роки ми вперше цілий місяць удома. Без лікарень. І я маю час подивитися на себе в дзеркало. Я повністю сива у свої тридцять два роки…

Там, за вікном пологового будинку, йде урочиста виписка. 

Щасливі батьки міцно тримають в руках мереживні конверти. Відкривається шампанське, летять вгору різнокольорові повітряні кулі.

Тут, у відділенні дитячої реанімації, рівномірно дихає апарат штучної вентиляції, вводяться ліки в мікроскопічні вени невидимими голками. 

І жодних прогнозів. Жодних…

І стоять біля прозорих кювезів жінки та чоловіки. Батьки.

І все, що в них є – це віра і кохання.

Їм важко посміхатися, але вони посміхаються і передають свій позитив і свою віру цим малюкам, які іноді настільки маленькі, що їх важко розглянути серед пелюшок, трубок та дренажів. Батьки точно знають, що вони не мають права на сльози, сварки, розпач та зневіру. 

Їм потрібні сили.

Багато сил, дуже багато сил і багато любові.

І ще дуже маленькі шапочки, шкарпетки та памперси.

Іноді такі маленькі, що їх просто немає у продажу.

Хіба що, лялькові...

Як лікар і як людина, я захоплююсь мужністю та безмежною любов'ю батьків недоношених дітей.

І обов'язково розповідаю їм, що…

Великий Ісаак Ньютон народився недоношеним і важив 1400 грам. 

Леонардо Да Вінчі був такий маленький, що його купали в пивному кухлі. 

Альберт Ейнштейн і Уїнстон Черчілль теж народилися раніше терміну і важили при народженні близько двох кілограм.

І якщо у минулому із семимісячних немовлят виростали геніальні вчені, політики та художники, то у двадцять першому сторіччі тим паче не можна опускати руки!

Ви обов‘язково будете щасливими. 

В мирній та вільній Україні.

Наталія Яремчук, акушер-гінеколог