"Часослов" - перше книжне видання друкарні Києво-Печерської лаври

30 грудня 1616 року в друкарні Києво-Печерської лаври вийшов "Часослов", який тривалий час виконував функцію підручника. Автором гравюр був Памво Беринда - видатна постать українського культурно-освітнього руху першої половини ХVII століття. Примірник "Часослова", як і багатьох інших українських стародруків та інших пам’яток, знаходиться у фондах російської державної бібліотеки у Vоскві.

"Початок українському друкарству поклав у 1574 році першодрукар Іван Федоров. Першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів. Засновником друкарні Києво-Печерської лаври (1615) був Єлисей Плетенецький. Головним помічником архімандрита в роботі над "Часословом" став Захарія Копистенський. Саме він написав другу, після Плетенецького, передмову до книги. Автором гравюр до "Часослова" став Памво Беринда. Особливістю київського "Часослова" є поміщені в нього пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, митрополитам київським Петру і Олексію.

Друк книги дозволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге - зробити її більш масовим явищем. 100 примірників на той час, а саме таким накладом вийшов "Часослов", - це велика цифра, адже книги були рукописними, і друк "Часослова" став проривом у просвітництво і культуру. Він став головною книгою для священнослужителів того часу. "Часослов" є також пам’яткою історії української мови, зокрема, релігійного стилю. Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря.", - УКРІНФОРМ.