25 цитат Блаженнішого Митрополита Онуфрія про духовне життя

25 червня — день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, котрий є небесним покровителем Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Спеціально до Дня Ангела Предстоятеля Української Православної Церкви Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував підбірку думок Архіпастиря, висловлених ним у проповідях, посланнях та інтерв’ю впродовж останніх пів року.

1.     Наближається час, коли Господь прийде знову на землю і нам треба попіклуватися про те, щоб очистити свою душу від гріха, щоб дати Богу відповідь за усі свої вчинки, думки, почуття, за все, що ми зробили.

2.     Кожна людина створена для спасіння, її душа хоче бути з Богом.

3.     Через причастя Святих Тайн ми отримуємо закваску вічності, наша плоть перетворюється на таку, яка є у Христа після Воскресіння.

4.     Християнина жодні скорботи, хвороби, неприємності, труднощі земного життя не можуть позбавити людського достоїнства.

5.     Один із найбільших гріхів — це невдячність, оскільки все, що ми маємо, чим користуємось, чим живемо — все це дари Божі.

6.     Терпіння — це те наповнення любові, яке ми повинні мати до своїх неприятелів, жити по Божественним законам, які навчають нас любити ворогів своїх, благословляти тих, хто нас проклинає, і молитися за тих, хто нас ображає.

7.     Божественна благодать дається людині, яка хоче бути спасенною, і це бажання виражається у своїх формах — молитві, покаянні, пості, добрих ділах.

8.     Добро подібно до золота — завжди здобувається через зусилля, а зло липне до людини, як бруд. Саме тому важливо змушувати себе чинити добро та молитися.

9.     Світ має потребу не у багатослів’ї, а в молитвослів’ї, щоб людина згадала своє високе призначення — жити в мирі, злагоді, любові до Бога і один до одного.

10. Ми ні з чим приходимо у світ, і без нічого виходимо з цього світу, але є одне багатство — благодать Святого Духа, яке йде з людиною у вічність.

Божественна літургія на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври 25 червня 2020 року

11. Святий Хрест — це знамено нашої перемоги, тому кожна людина повинна носити хрестик на грудях, осіняти себе хрестом, щоб отримати від Бога силу і благодать на усі добрі починання.

12. Главою Церкви є Христос, і ніхто не може перемогти Христа, а отже ніхто не може перемогти Його Церкву.

13. Коли людина втратить здібність прощати, світ знищить сам себе.

14. Для прощення є три причини: прощати один одному заповідав Бог; це потрібно для нашої особистої духовної безпеки; так ми уподібнюємося Богу, Який є Любов.

15. Піст — це добра справа, яку ми робимо собі.

16. Бог приніс на землю мир, щоб ми берегли його і примножували у своїй душі та навколо себе.

17. Христос нас вчить, що тих, хто согрішив, треба не розіп’яти, а молитись, щоб вони покаялись.

18. “Господи, прости їм, бо не знають, що творять” — так потрібно молитися за противників Бога, щоб Він напоумив їх виправитись і почати творити правду.

19. Ми віримо, що нас не зламають ті, хто хоче зламати, і ми будемо жити й прославляти Бога, будемо насолоджуватися миром, радістю і спокійним життям.

20. Бог не спитає: «Як жив твій сусід?», а запитає: «Як жив ти?» — живіть благочестиво, не звертаючи уваги на те, як живуть інші.

21. Прийняті з вдячністю скорботи стають для людини корисними.

22. Якби жертовна любов була між людьми, не було б воєн.

23. У неправди немає сили: ми не повинні поступатися обману, навіть якщо його будуть сповідувати багато людей.

24. Смиренній людині Бог дає благодать, яка робить її сильною — вона може сказати “ні” там, де всі говорять “так”, може піти проти течії, якщо ця течія йде від Бога до диявола.

25. Відповіді на всі запитання, які вас хвилюють, шукайте у Святому Письмі: читайте і намагайтеся жити так, як там написано.