Замість суворості — любов, замість покарання — милість

Раз відчувши у своєму житті таку дію преподобного Іони Київського, ти прикипаєш до нього серцем.

У Свято-Троїцькому Іонинському монастирі відзначають престольне свято — річницю прославлення в лику святих засновника обителі, старця Іони (1802-1902), а ми хочемо поділитися з вами однією історією, яка сталася ще за його життя.

Ієросхимонах Димитрій розповідав:

"Прийшов у монастир п’яниця на ім’я Данило, який хотів накласти на себе руки. Старець доручив мені оберігати цього чоловіка. Я взяв його в майстерню, призначив йому зарплатню чотири карбованці на місяць.

За два тижні він почав пиячити, прийшов у майстерню, лаявся останніми словами. Я пішов шукати старця, щоб просити його звільнити Данила.

Старець на той час (був ранок) зайшов у малу церкву і молився. Я чекав півгодини. Нарешті підійшов до нього й кажу: «Благословіть мене, батюшка», — і розповів, у чому справа. А він відповідає: «Розумієш, за нього, за його душу Господь постраждав на Хресті, а диявол його заплутав. Ми, ченці, повинні бути мудрими і не дозволити сатані посміятися над людиною. Якщо відпустити Данила у світ, ворог його остаточно згубить.

Ти пам’ятай, що я рано чи пізно від вас відійду, а ви в усьому повинні мене наслідувати. За таких людей душа моя болить. Я тримаю їх і місяць, і два, і півроку, і рік, молюся за них. Буває, Господь слухає мене, і вони Божою милістю виправляються.

Іди ж до отця Євгенія (благочинного), візьми півтора фунта цукру та чверть фунта чаю, віднеси Данилові. Скажи, що я прислав йому гостинця і що старець Іона просить кинути ці дурниці, інакше диявол його згубить».

Благочинний навіть засмутився: «На свою братію не вистачає, а ми ще будемо п’яниць годувати». Я на це відповів: «Давайте мені — так старець сказав».

Пішов я до Данила з чаєм і цукром і кажу: «Я був у старця, просив, щоб тебе вигнали, а старець замість того, щоб прогнати, прислав тобі гостинця та просив тебе кинути всі свої дурниці, інакше диявол погубить тебе».

І що ж? Він залився сльозами: «Хто ж я такий, що старець мені гостинця прислав?» і два тижні оплакував свої погані вчинки.

Виправився і вийшов із монастиря, звикнувши до тверезості".

***

Ми свідчимо, що преподобний Іона Київський саме так і досі чинить з кожним, хто звертається до нього в молитві. Замість суворості — любов, замість покарання — милість. Винятків не буває.

Зі святом, дорогі наші друзі!

Преподобний отче наш Іоно, моли Бога за нас!

Джерело